Концептуальні засади побудови системи управління розвитком персоналу організацій споживчої кооперації України

     

      Вирішення питань подальшого вдосконалення управління персоналом організацій споживчої кооперації і в першу чергу у питаннях управління його розвитком повинно, на нашу думку, ґрунтуватися на таких концептуальних засадах:

      1. Споживча кооперація розглядає своїх співробітників як найвищу цінність, без якої неможливе функціонування будь-якої її організації або підприємства. Вкладення коштів у персонал вважається довготерміновими інвестиціями, необхідними для повної реалізації здібностей і креативного потенціалу працівників. Визнано, що інвестиції в персонал дають більшу віддачу, ніж у будь-як інші ресурси.

      2. Споживча кооперація розглядає своїх працівників як активи і ставиться до них, як до джерела доходів, а не до статті витрат.

      3. Потреби організацій споживчої кооперації та їх працівників не мають антагоністичного характеру і можуть бути задоволені одночасно. Організації прагнуть до успішного виконання своїх стратегічних та бізнес-планів, щоб бути конкурентоспроможними і не відставати від вимог ринку, а працівники теж зацікавлені у їх процвітанні, що забезпечує їм адекватну винагороду, можливість професійно та особистісно розвиватися, цікаву роботу, яка приносить задоволення.

      4. Стратегія управління розвитком персоналу організацій споживчої кооперації стає невід’ємною частиною стратегії управління персоналом і загальної системи стратегічного планування – через формулювання місії, цілей, стратегії і цінностей, розвиток корпоративної культури. Успіх виконання стратегічних планів і конкурентоспроможність організацій споживчої кооперації залежить від того, яку роль вони відводять своїм працівникам.

      5. Розвиток персоналу організацій споживчої кооперації набуває стратегічного значення. Знання і досвід окремих працівників трансформуються в знання організацій, нарощуючи їх інтелектуальний капітал. Це найбільш цінний, конкурентний і мобільний вид капіталу, яким володіють організації споживчої кооперації, і його збільшення неможливе без участі працівників. 6. Організації споживчої кооперації прагнуть створити середовище, яке сприяє творчості, інноваціям, постійному розвитку, вдосконаленню навичок і вмінь кожного працівника для безперервного вдосконалення продуктів і послуг організацій.

      7. У системах мотивації, які формують організації споживчої кооперації, нарівні з матеріальними чинниками все більшого значення набувають нематеріальні – через визнання, можливість розвитку й самореалізацію.

      8. Управління персоналом і його розвитком перетворюється на наскрізну функцію менеджменту всіх рівнів – від вищого керівництва до лінійних менеджерів, і відображається в такому:

      Вся работа доступна по Ссылке