Сучасні підходи до управління доходами підприємств
Узагальнення та аналіз праць сучасних вітчизняних та зарубіжних вчених [1, 3, 34, 37, 40, 96-100], які стосуються економічної категорії «дохід» та джерел його виникнення, свідчить про неоднозначність даного трактування. Суперечливість виникає стосовно того, які надходження можна вважати доходом, а які ні. Особливої актуальності дане питання набуває в практиці діяльності українських підприємств, а саме, в управлінському та бухгалтерському обліку.
Незважаючи на це, дохід є одним з фундаментальних показників теорії економічного аналізу. На його основі при оцінці результатів діяльності суб’єкта господарювання за поточний період обчислюються показники обіговості активів, прибутковості та рентабельності, ефект фінансового та операційного важелю, точка беззбитковості тощо. Нерозподілений прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства після сплати всіх обов’язкових платежів та податків є джерелом доходів власників капіталу (спожитий прибуток) та безкоштовним джерелом фінансування приросту активів (капіталізований прибуток).
Для визначення напрямків і заходів вдосконалювання системи управління підприємством необхідно розробити методологію оцінки рівня організації стратегічного планування на підприємстві, що дозволило б робити висновки про рівень організації забезпечення спільних зусиль усіх членів організації (підприємства) із збільшення рівня доходів та досягнення головних цілей підприємства, відповідності рівня організації управління вимогам ринкової економіки [101, с. 1679–1697].
Сучасні підходи до управління доходами підприємства повинні дозволяти формувати програму перспективних заходів та рекомендувати інструменти її реалізації, спираючись на які власники суб’єкта господарювання мали б можливість реалізовувати стратегію його розвитку та досягати поставлених цілей.
За В.В. Вітлінським стратегія підприємства – це сукупність його головних цілей і основних способів щодо їх досягнення. Головна відмінність стратегічного планування – необхідність розробки альтернативних версій розвитку майбутнього стану підприємства [102, с. 43].
Успішний досвід діяльності багатьох західних компаній з розвинутою ринковою економікою [103; 104; 105, с. 493–502; 106, с. 171–184] засвідчує, що умовою зростання обсягу їх активів та ринкової вартості є отримання стійких конкурентних переваг. Переваг, які дозволяють отримувати надприбуток, що забезпечується відповідним доходом. Цей дохід є значно вищий, ніж той, що може бути отриманий компанією за рахунок встановлення рівноважної ціни під впливом попиту та пропозиції, що в рамках даного дослідження отримав назву непрямого доходу [107, с. 94–102].
Вся работа доступна по Ссылке
