Методичний підхід до оцінки стану та ефективності розвитку персоналу
Управління великими промисловими підприємствами – це складний процес, що містить в собі багато етапів, які доповнюють один одного, причому процеси цих етапів постійно перетинаються. Одним із головних завдань забезпечення ефективної діяльності вітчизняних промислових підприємств є впровадження стратегічного управління, що здатне забезпечити підприємство необхідними методами керування та інтегрування видів діяльності, а також важливим інструментом прогнозування й адаптації до змін внутрішнього та навколишнього середовища. Стратегічне управління підприємством надає можливість керівництву більш швидко ухвалювати рішення, щодо подальшої його діяльності з урахування сучасних реалій ринку. Втілюючи у дійсність загальну стратегію підприємства, що утворює нові перспективи його розвитку, необхідно спиратись на оцінювання існуючого стану виробничого, маркетингового, трудового, фінансового, інноваційного та ін. потенціалів.
У постійно мінливому глобальному світі великі промислові підприємства повинні спостерігати за розвитком надзвичайного конкурентного середовища, що характеризується економічною й соціальною турбулентністю, впливом трьох головних змінних: технологічної, економічної й конкурентної. Можливості поліпшення ефективності діяльності підприємства, посилення його конкурентних переваг все більше залежать від ефективності створення і впровадження нових технологій, високотехнологічної продукції й послуг з високою інтенсивністю використання знань, а не обмежених природних ресурсів. Поширення інформаційних технологій і автоматизації процесів управління практично в усіх видах економічної діяльності, зміна образу світу з появою Іnternet і мобільних засобів комунікації дають необмежені можливості для створення і мультиплікативного поширення нових знань. Своєчасна і адекватна реакція в системах управління великих господарюючих суб’єктів на динаміку зовнішнього середовища створює їм засади стійкого економічного розвитку та заділ конкурентних переваг у перспективі.
Стратегія розвитку підприємств інтегрованих груп полягає в становленні довгострокової орієнтації бізнесу на певний вид виробничої діяльності та займання відповідного або запланованого положення як на внутрішньому, так і на зовнішніх ринках. Одними з найбільш важливих для стратегічного управління є цілі росту групи, оскільки вони розкривають залежність між темпами росту прибутку та обсягу продажів у цілому структури великих інтегрованих підприємств. Темпи економічного зростання структурних одиниць холдингу та групи у цілому можуть бути нерівномірними, із виокремленням домінуючої ролі холдингової компанії у процесі господарювання. У залежності від чого встановлюється головна стратегічна ціль, та відповідна їй система проміжкових стратегічних цілей та завдань.
Вся работа доступна по Ссылке
