Планування та реалізація інвестицій великих промислових підприємств на основі портфельного підходу

     

      Аналіз стану інвестиційних процесів на великих промислових підприємствах та методичних підходів до вдосконалення прийняття стратегічних рішень дозволяє стверджувати, що в умовах холдингів потребується розвиток підходів та методів управління інвестиційною діяльністю.

      Пропонується для підвищення ефективності функціонування інвестиційного механізму великих промислових підприємств застосовувати портфельний підхід для управління реальними інвестиціями підприємства.

      За традиційним підходом інвестиційний портфель підприємства представляє собою спосіб розподілу наявних коштів між основними класами фінансових активів, що генерують потоки інвестиційних доходів. Основні класи портфельних активів включають зазвичай акції, облігації, іноземні цінні папери, нерухомість.

      Проте у умовах холдингу інвестиції можуть бути як фінансовими «портфельного типу», так і реальними, які крім надання інструментів володіння, створюють для власника реальні об’єкти бізнесу, що формують операційні грошові потоки. Інвестиції холдингу можуть бути зовнішніми - придбання та продаж бізнесів, підприємств, нерухомості. І внутрішніми - інвестиції в розширення і подорожчання існуючих бізнесів. При внутрішніх інвестиціях холдингу великі інвестиційні вкладення потрібні в першу чергу на виробничих активах - необхідно придбання нових технологій, будівництво нових цехів і виробничих потужностей, дороге обладнання та супутні проекти - розвиток персоналу, інфраструктурні об'єкти, безпека та екологія. Холдинг направляє акумульований прибуток на здійснення зовнішніх і внутрішніх інвестицій. Здійснюючи внутрішні інвестиції, керуюча компанія повинна розподілити їх між виробничими активами та виконанням пріоритетних напрямків відновлення виробничого процесу, для чого необхідно застосовувати портфельний підхід.

      Основними джерелами інвестицій для виробничих активів холдингу в чорній металургії є прибуток і амортизаційні відрахування, за рахунок яких здійснюється оновлення технологічного парку основних фондів, ремонт та заміна обладнання, розширення ринків збуту. При цьому внутрішній перерозподіл потоків прибутку дозволяє їм підтримувати самостійне функціонування з точки зору джерел капітальних вкладень і здійснювати інвестиційні проекти всередині країни.

      Вся работа доступна по Ссылке