Державна підтримка сільського господарства
Продовольча безпека завжди була важливою складовою економічної і політичної стабільності у державі, тому питання її формування знаходилося у полі особливої уваги і розглядалося нерозривно з оцінкою функціонування та прогнозами майбутнього розвитку сільського господарства. Практика переконливо доводить у зв’язку з важливістю галузі для суспільства наявність та необхідність її державної підтримки. В одних країнах вона була досить суттєвою, в інших незначною, тобто набувала більше символічного характеру, що у кожному окремо взятому випадку залежало від рівня розвитку самого суспільства, можливостей макроекономічного рівня, напрямів реалізації державної політики в аграрному секторі, здатності суб’єктів до саморегулювання за умов ринкової економіки. Безсумнівними та безспірними залишаються наявність та необхідність такої підтримки.
Від початку аграрної реформи і донині державній підтримці приділяють надзвичайно велику увагу науковці і працівники державних установ, законодавці та фахівці аграрної практики. Цій проблемі присвячена велика кількість фундаментальних теоретичних наукових праць і опублікованих прикладних розробок, безліч статей у журналах і газетах, що значно утруднює можливості подання матеріалу з питань аграрної реформи, який би відзначався оригінальністю. Але в такому плані завдання і не визначається. Ставиться мета хоча б фрагментарного висвітлення основних аспектів, еволюції і результатів аграрної реформи, що викликали зародження нових тенденцій у сільськогосподарському виробництві та в інтеграційних зв’язках його з переробними підприємствами [352, c. 7, 8].
Державна підтримка аграрного сектору в країнах з перехідною економікою і в Україні зокрема, характеризується недосконалістю та недостатністю фінансування галузі. Дослідження бюджетного фінансування аграрного сектору як одного з напрямів державного регулювання розвитку галузі потребує особливої уваги. Необхідність державного регулювання аграрного сектору більшість науковців пов'язують, насамперед, з диспаритетом цін на промислову і сільськогосподарську продукцію, а також з істотним впливом природно-кліматичних умов на ефективність сільськогосподарського виробництва.
Комплекс заходів державної фінансової підтримки, як правило, підкріплений відповідними нормативними документами та використовується залежно від реальної ситуації у аграрній сфері та на ринку продовольства.
Дослідження показують, що державна фінансова підтримка сільського господарства у США становить 40% вартості виробленої сільськогосподарської продукції, у країнах Євросоюзу – 35 % (шляхом надання дешевих кредитів, підтримання до 90% фіксованих цін на сільськогосподарську продукцію для забезпечення паритету, безпосередніх виплат аграріям), Японії, Франції – 72 %, в Україні – 8,3 % [205; с. 19].
Вся работа доступна по Ссылке
