Сутність, функції та завдання формування сільських територій

     

      За традицією функціонування сільських територій пов'язується з агровиробництвом. Дійсно, аграрний сектор формує 17% ВВП та близько 60% фонду споживання населення, а його частка у зведе¬ному бюджеті України за останні роки становить 8-9%, а також зай¬має друге місце серед секторів економіки у товарній структурі експорту. Разом з тим — це 80% території країни, на якій проживає третина загальної кількості населення.[39]

      Водночас, 64,7% працюючого населення зайняті поза межами «формального» сектора сільської економіки. [116]

      Більше того, в деяких регіонах України у сільській місцевості відсутні природні ресурси та умови для ведення сільськогосподарського виробництва. Отже, сільські території є передусім місцем розвитку, який не обмежу¬ється агровиробництвом та життєдіяльностю сільського насе¬лення. Тому сільський розвиток як об'єктивний процес, що відбувається в межах відповідної соціально-просторової системи суспільства, не вимірюється виключно показниками аграрного сектора економіки.

      Внутрішня структура «сільських територій» є складною, тому це поняття двокомпонентне і віддзеркалює вла¬стивості емпіричного об'єкта, що має значну кількість ознак. Доцільно, по-перше, зважати на галузеву, поселенську, територіальну та функціональну спрямованість роз¬витку об'єкта, по-друге, розглядати поняття «сільські території» в кон¬тексті зі спорідненими поняттями.

      Передусім необхідно виокремити й розвести такі терміни як «сільський» і «аграрний» та «території» і «поселення». Слово «аграрний» (від лат. аgrarius — земельний) характеризує все те, що нале¬жить до землеволодіння і землекористування. Етимологія терміна «сільський», за В. О. Ключевським, у стародавніх перекладних пам'ятках руської писемності передавалося за допомогою слова «село», яке означало власне рілля, а вже потім рільницьке поселення. [70]

      Вся работа доступна по Ссылке