Використання економіко-математичних методів та моделювання для розв'язання завдань здійснення безготівкових розрахунків в банках України

     

      Банк являє собою складний об'єкт моде¬лювання, який вимагає насамперед комплексного підходу. На думку Н. Мерфі, «важко створити інтегровану модель банків¬ської фірми, що одночасно охоплювала б управління ліквідніс-тю, вибір портфеля активів, політику ціноутворення і фізичний процес виробництва» [48, с.132].

      У зв'язку з цим найпоширенішими є або приватні моделі, що описують конкретну сферу діяльності банку, або узагальнені повні моделі, які хоч і відбивають функціонування банку в ці¬лому, але роблять це досить агреговано.

      Отже, можна виділити дві основні групи моделей, що опису¬ють банківську діяльність - приватні і повні моделі.

      У групі приватних моделей існують два дивергентних на¬прями. Вони засновані на різних гіпотезах про існування банку на ринку грошей і про його можливості управління процесами попиту та пропозиції на цьому ринку.

      Перший напрям пов'язаний з гіпотезою про малу керованість ринку депозитів та безготівкових операцій: банк тільки приймає грошові вклади, загаль¬ний потік яких залежить від економічної ситуації в цілому, добробуту населення й інших чинників, що знаходяться поза сферою компетенції банку і тому повинні вважатися заданими екзогенне. Моделі даного напряму, сконцентровані на аналізі поводження фінансових агентів, що діють на ринку кредитів, і на взаємодії банку з ними, базуються на теорії формування портфеля замовлень (портфеля банківських активів), теорії ри¬зику і т. ін. і включають також оптимальні моделі формування структури активів.

      Вся работа доступна по Ссылке