Корпоративна соціальна відповідальність в системі корпоративного управління банківським бізнесом

     

      Економічна література містить незначну кількість джерел стосовно питань ефективності оцінки розвитку корпоративної банківської діяльності, однак економічна наука виробила низку підходів стосовно оцінки розвитку корпоративної діяльності. Отже, є можливість синтезувати ці підходи для вироблення єдиної методики, придатної для врахування специфіки банківської діяльності. Економічний розвиток передбачає орієнтацію бізнесу на досягнення фінансових результатів шляхами, що не суперечать інтересам суспільства і держави, тобто з урахуванням соціальних аспектів. Саме тому поняття корпоративної соціальної діяльності останнім часом міцно ввійшло в економічну теорію і практику. Більше того, в Україні появились розробки, які у певній мірі заповнюють прогалини в дослідженні корпоративної соціальної відповідальності банків [75]. У країнах із розвинутою ринковою економікою емпіричні дослідження впливу корпоративної соціальної діяльності на фінансові показники компаній тривають вже четверте десятиріччя. При цьому існують як розбіжності в отриманих результатах, так і в їх інтерпретації. На жаль, відсутність достовірних статистичних даних поки унеможливлює проведення такого роду досліджень для підприємств в Україні [122, 184].

      Останнім часом з метою синтезувати результати численних емпіричних досліджень використовується інструментарій мета-аналізу. Так, М. Орлітскі, Ф. Шмідт і С. Райнз за результатами мета-аналізу 52 попередніх досліджень, що охоплювали 33878 спостережень, отримали певні висновки. По-перше, соціальна відповідальність компаній та у меншій мірі екологічна винагороджуються поліпшенням фінансових показників. Фінансовий добробут компаній, у свою чергу, сприяє їх соціальній відповідальності. Ця взаємна кореляційна залежність опосередковується рівнем репутації. По-друге, доведено, що корпоративна соціальна діяльність (КСД) позитивно впливає на рентабельність активів та показник інвестиційного потенціалу – коефіцієнт Тобіна, однак негативно – на відношення прибутку до ринкової вартості акцій. Отже, соціальні інвестиції не стільки сприяють максимізації чистого прибутку компанії, скільки забезпечують зростання її капіталізації.

      Вся работа доступна по Ссылке