Сходження від абстрактного до конкретного як метод теоретичного відтворення логіки історичного розвитку змісту і форм обміну

     

      Починаючи будь-яке дослідження необхідно приділити увагу такому важливому чинникові як методологія. Політична економія має дуже широкий методологічний спектр, який дозволяє підійти до вивчення явища, яке хвилює науковця, із різних боків. Найголовніше, на що треба звернути увагу, чи дозволяють обрані методи досягти мети дослідження.

      «Ви ніколи не дізнаєтесь, на що схожа миша, якщо будете ретельно розглядати її окремі клітини під мікроскопом, так само як не зрозумієте краси готичного собору, піддаючи кожен його камінь хімічному аналізу» [218; цит. з: 86 с. 298], так і в політичній економії: використання методів, що не відповідають суб’єктивному цільовому характеру дослідження, може не призвести до очікуваних результатів.

      Адекватним для даного дослідження методом є сходження від абстрактного до конкретного, в якому загальнонаукові способи пізнання синтезовано зі специфічною методологією політичної економії, представленою системою її категорій.

      А. Гриценко в методі сходження від абстрактного до конкретного виділяє рівень оперування, до якого відносить: 1) аналіз та синтез; 2) порівняння, абстрагування та узагальнення; 3) індукцію та дедукцію [41; 84]. Зупинимось детальніше на них.

      Під аналізом розуміємо процес розділення явища на складові частини з метою вивчення кожної з них окремо. Проте економічні процеси у сукупності представляють собою живий організм, вилучити з якого будь-яке явище, не представляється можливим, так само, як лікар не може відокремити від хворого пошкоджений орган, який треба лікувати. Він аналізує його стан та особливості, “утримуючи” орган у середині, не пошкоджуючи зв’язки з усіма системами. Так і науковець, використовуючи аналіз, “утримує” явище, що розглядається, всередині всіх процесів, що його стосуються, бо відокремлення його від цієї системи зв’язків призведе до втрати сутності явища. А це говорить про те, що разом з аналізом використовується і синтез, тобто метод, за допомогою якого, відбувається поєднання частин в єдине ціле. При чому він застосовується не слідом за аналізом, а одночасно з ним. «Знання, яке виникло в процесі аналізу є синтетичним за своєю сутністю. Без цього людина взагалі б нічому не навчилась, не змогла отримати жодного досвіду» [41, с. 19].

      Вся работа доступна по Ссылке