Обмін інформаційними послугами та сітьові блага
Розглядаючи в попередньому розділі зміст такої форми обміну, як обмін послугами, ми звернули увагу на те, що існує необхідність більш детального вивчення такої її підформи, як обмін інформаційними послугами.
І дійсно, неможливо уявити собі сучасний світ без стрімкого руху інформаційних потоків та розвитку інформаційних технологій. В роботах багатьох економістів, соціологів, психологів та філософів термін – інформація, зустрічається чи найчастіше. Вони ведуть цілі наукові дискусії з приводу визначення місця інформації в розвитку сучасного суспільства та пропонують, у зв’язку з кожною окремою точкою зору, свою дефініцію його стану та категорійне визначення. При цьому абсолютно всі погоджуються в тому, що саме інтенсифікація інформаційного обміну та урізноманітнення його форм, є однією з найважливіших рис, яка визначає економічний розвиток сучасного світу та характер господарських зв’язків.
Термін інформація походить від латинського слова informatio, що означає – пояснення, викладення, обізнаність. Інформація аналізується в багатьох аспектах, отримуючи відповідні різноманітні визначення, кожне з яких відображує одну із сторін цієї складної реальності. Наприклад, А. Маслов наводить наступне визначення інформації, яке використовувалось до середини ХХ століття – у вузькому розумінні це: «…свідчення про навколишній світ і процеси, які в ньому відбуваються, що передаються і сприймаються людьми усно чи письмово за допомогою умовних знаків і сигналів, в якості яких виступали різні мови людського спілкування, чи за допомогою спеціального пристрою» [78, с. 18]. А. Урсул визначає інформацію так: «Під інформацією в широкому сенсі розуміється головна частина або бік такого атрибуту матерії, як віддзеркалення. Її особливість полягає в тому, що вона може об’єктивуватись,
уречевлюватись, передаватись і взагалі приймати участь в інших формах руху, які реалізуються як в природі і суспільстві, так і в створюваній інформаційно-кібернетичній техніці, зокрема ЕОМ» [160, с. 79]. К. Шенон акцентує увагу на зв’язку інформації з рівнем визначеності: «Інформація – це ті повідомлення, які зменшують невизначеність у одержувача інформації» [219, p. 27].
Однак метою нашого дослідження залишається саме обмін інформаційними послугами або обмін інформацією. Оскільки в самій категорії «інформація» зосереджено як те, що це продукт, так і те, що це результат діяльності, то і в роботі ми будемо вживати обидва варіанти.
Крім того, інформація як благо має певні особливості. На відміну від інших товарів та послуг, вона не зникає після використання, а може застосовуватись багаторазово і, до того ж, різними суб’єктами. Цю властивість інформації можна проілюструвати за допомогою відомої притчі Бернарда Шоу: «Якщо ви маєте яблуко і я маю яблуко, і якщо ми обміняємося цими яблуками, то і ви і я матимемо по яблуку. А якщо у вас є ідея і в мене є ідея, і ми обміняємося ідеями, то у кожного з нас буде по дві ідеї». Через таку невиключеність та несуперництво інформації її іноді навіть порівнюють із суспільним благом. Так В. Мартін зазначає: «Інформація – це суспільне благо в тому сенсі, що багато хто може володіти однією і тією ж інформацією одночасно, і при цьому факт наявності інформації в одного індивіда не зменшує ступінь володіння інформацією для інших» [208, p. 89]. Таку ж позицію мають американські економісти М. Халлгрен та А. МакАдамс [194, p. 455-478].
Вся работа доступна по Ссылке
