Оцінка інноваційно-інвестиційного розвитку суб’єктів господарювання туристичної сфери
Розв’язання проблем, що стоять перед туристичними підприємствами ба-гато в чому залежать від того, як будуть використовуватись наявні ресурси під-приємств і реалізовуватись передумови для здійснення інноваційно-інвестиційних процесів в туристичній галузі. Розробка та впровадження інно-вацій туристичними підприємствами та їх фінансове забезпечення залежать від інноваційно-інвестиційного потенціалу. Тому одним з пріоритетних заходів, спрямованих на активізацію інноваційно-інвестиційної діяльності туристичних підприємств є оцінка реальної спроможності та готовності підприємств до інве-стування процесу створення та впровадження інновацій.
Аналіз останніх публікацій свідчить про значні здобутки зарубіжних та вітчизняних вчених у дослідженні сутності інноваційного та інвестиційного по-тенціалу. Йдеться про праці таких вчених як Д. Андрианов, В. Бочаров, Е. Забарна, Н. Мешко, Д. Черваньов та ін. [59].
Поняття «потенціал» походить від латинського слова «potentia», яке озна-чає силу, можливість, здатність, що існує в прихованому вигляді та здатну про-явитися при певних умовах [17]. В спеціальному розумінні – це ступінь можли-вого прояву будь-якої дії, функції [134].
Зазначені трактування дефініції «потенціал» дають змогу зрозуміти його природу та основну сутність. Ця сутність розкривається через три взаємо-пов’язані та взаємозалежні ознаки. Перша – це його зміст: засоби, запаси, ресу-рси. Друга – це здатність, можливість та необхідність мобілізації цих ресурсів та засобів. А третя – це мета, ціль мобілізації і використання вищезазначених ресурсів. Відтак, реалізація поняття потенціал, як і інноваційно-інвестиційний потенціал, потребує всіх трьох його складових [178].
Категорія «інноваційно-інвестиційний потенціал» стала об’єктом дослі-дження зарубіжних вчених у середині 70-х рр. ХХ ст. Найчастіше науковці ви-значають сутність інноваційно-інвестиційного потенціалу шляхом аналізу його структури. При цьому в структурі інноваційно-інвестиційного потенціалу виді-ляють дві його підсистеми – інноваційний та інвестиційний потенціали.
Аналіз наукових джерел дозволив зробити висновок про те, що існують різні трактування дефініції «інноваційний потенціал». Так І. Балабанов зазначає, що «Інноваційний потенціал – це сукупність різних видів ресурсів, включаючи матеріальні, фінансові, інтелектуальні, науково-технічні та інші ресурси, необхідні для здійснення інноваційної діяльності» [7].
Також вчені трактують це поняття як «сукупність науково-технічних, те-хнологічних, інфраструктурних, фінансових, правових, соціокультурних і інших можливостей, що забезпечують сприйняття й реалізацію нововведень, тобто одержання інновацій», що розкриває кінцеву мету використання вищезазна-чених ресурсів – створення інновацій [79].
Іншою підсистемою інноваційно-інвестиційного потенціалу є його інвес-тиційний потенціал. Інвестиційний потенціал органічно співіснує з інноваційним взаємодоповнюючи один одного. Діалектика взаємодії інноваційного та ін-вестиційного потенціалу полягає в тому, що реалізація інвестиційного потенці-алу здатна забезпечити перехід від економічного зростання до інтенсивного економічного розвитку лише за умови залучення та використання інноваційного потенціалу. В свою чергу, інноваційний процес, генерування новацій та тра-нсфер інновацій економічно обґрунтовані та можливі лише за наявності інвес-тиційних ресурсів [178].
Вся работа доступна по Ссылке
