Стратегічні цілі і трансформація системи формування ресурсів кооперативних організацій в умовах ринкової економіки
Трансформація системи формування ресурсів кооперативних організацій в умовах ринкової економіки є складовою частиною більш загальної задачі, притаманної будь-якій економічній організації, а саме – забезпечення високих показників її господарсько-фінансової діяльності і конкурентоспроможності. Така задача має системний характер і в сучасних умовах може бути досягнута лише шляхом постановки і реалізації стратегічних цілей та тактичних завдань, що і дозволяє забезпечити бажаний економічний результат.
Як можуть свідчити попередні підсумки виконаного нами дослідження, більшість районних організацій споживчої кооперації Кіровоградської області слабко керовані в плані формування ресурсів, що опосередковано вказує або на відсутність у них стратегій розвитку, або на те, що методи стратегічного управління ресурсами більшості керівників незнайомі, а тому такі стратегії побудовані без їх застосування і далі за звичне короткотермінове планування вони не виходять. Але саме лише короткотермінове планування діяльності безперспективне для нинішньої динаміки змін, а тому систему формування ресурсів кооперативних організацій слід трансформувати, пристосувавши її до нових умов шляхом постановки стратегічних цілей, формування нової моделі управління та відповідної їй ієрархічної структури.
На даний момент методологічне обґрунтування стратегії формування і розвитку ресурсів кооперативних організацій практично перебуває у зародковому стані. І головна трудність у його розробці, на наш погляд, полягає в особливому характері їх функціонування та успадкованих від радянських часів інституційних пережитках й організаційних стереотипах, коли діяльність організацій будувалась лише на однонаправленому відношенні, без орієнтації цілого на потреби учасників. Нині ж управлінські відносини в кооперативному секторі вітчизняної економіки реалізуються на фоні таких умов, як свобода вибору діяльності, різноманіття форм власності, конкуренція. У зв’язку з цим, систему формування ресурсів кооперативних спілок доцільно розвивати виходячи з її загальної конкурентної стратегії, враховуючи цілі та інтереси широкого кола учасників.
Під цілями розуміють якісні та кількісні характеристики функціонування організації, на досягнення яких вона орієнтує свою діяльність [62, с.44]. Стратегічні цілі мають ряд функціональних особливостей, які роблять їх визначальними змінними організації як соціально-економічної системи. По-перше, цілі – це суб’єктивне відображення об’єктивної суті організації, її функцій у суспільстві. Вони визначають її зв’язок із зовнішнім середовищем і як такі характеризують природу організації, склад її компонентів і характер відносин між ними. По-друге, цілі – це мотиви і стимули для кожної групи елементів, які складають організацію як систему. Організаційні, економічні, технічні та інші цілі не абстрактні, вони також відображають окремі інтереси, які співпадають з інтересами одних груп і конфліктують з інтересами інших. По-третє, цілі – це основа побудови критеріїв оцінки діяльності організації, виникнення проблем і прийняття рішень, а також формування організаційних структур та процесів [62, с.44] (рис. 3.1).
Вся работа доступна по Ссылке
