Підвищення ефективності управління витратами підприємств роздрібної торгівлі на основі організації центрів відповідальності
Витратний механізм підприємства роздрібної торгівлі можна розглядати як систему взаємозв’язаних економічних явищ, що відбуваються на різних стадіях торгово-технологічного процесу під дією єдиного імпульсу і дають єдиний результат. Умови діяльності торговельного підприємства як суб’єкта ринку характеризуються нестійкістю й невизначеністю. У зовнішньому середовищі і всередині підприємства можуть виникати непередбачені ситуації, тому потрібний механізм, який дозволяв би відстежувати виникаючі негативні тенденції в області витрат і вчасно запобігати можливості нанесення підприємству збитку. Створення такого механізму вимагає децентралізації функцій управління витратами, розподілу управлінських завдань між фахівцями різного ієрархічного рівня. У свою чергу, децентралізація функцій управління витратами потребує визначення їх складу і диференціації за об’єктами виникнення й обліку.
Механізм управління витратами характеризується організаційною структурою, методами функціонування в процесі виконання роздрібним торговельним підприємством своїх функцій, використання ресурсів і досягнення ефективності діяльності. При цьому методи функціонування включають постановку цілей, планування заходів щодо їх досягнення, облік їх виконання, аналіз, контроль і оцінку отриманих результатів.
Організаційну структуру механізму управління витратами підприємства роздрібної торгівлі слід проектувати на основі його торгово-технологічної та організаційної структури. Відомо, що торгово-технологічна структура підприємства роздрібної торгівлі, що складається з торгово-операційної (основної) і допоміжної підсистем, включає торгові точки, відділи, секції, служби тощо, а організаційна відбиває структуру управління ними. На нашу думку, якщо підрозділи торговельного підприємства виконують функцію реалізації товарів і надання покупцям платних послуг, то кожний із них можна розглядати як центр прибутку. Якщо підрозділи підприємства роздрібної торгівлі виконують лише частину торгово-технологічного процесу (стадію) і не виконують безпосередньо функцію реалізації товарів (надання платних послуг), вони можуть бути тільки центрами відповідальності за використання ресурсів. Це стосується як частини підрозділів роздрібного торговельного підприємства, що здійснюють окремі операції торгово-технологічного процесу, пов’язані із продовженням виконання виробничих функцій в торгівлі, зокрема зберігання товарів, фасування, сортування, передпродажну підготовку тощо, так і підрозділів, що забезпечують виконання допоміжних процесів та операцій, зокрема безпеку, транспортування, обслуговування обладнання тощо, а також підрозділи управління підприємством.
Загальний підхід до обліку витрат на виробництво і реалізацію продукції (товарів, послуг) передбачає два способи обліку: за елементами витрат і методом калькуляції собівартості продукції. Ці методи пов’язані між собою, проте у кожного з них свої способи формування і групування витрат. Знання питань, що пов’язані із формуванням і обліком витрат, є базою для їх подальшого розподілу за центрами відповідальності і правильного підходу до управління ними.
Переважна частина витрат, що включаються до кошторисів загальновиробничих, загальногосподарських і комерційних витрат, вважається постійною. Лише невелика їх частина знаходиться в залежності від зміни обсягу товарообороту торговельного підприємства. При цьому слід пам’ятати, що постійні витрати є статичними до тих пір, доки не змінюються умови торгово-технологічного процесу (зміни у складі торгового обладнання у зв’язку із введенням або вибуттям, розширення торгової мережі тощо).
Вся работа доступна по Ссылке
