Методика аудиту розрахунків по товарним операціям та її удосконалення

     

      Методика – є складовою частиною методології, яка включає: принципи аудиту, аудиторські процедури, методику аудиту. Відповідно до чинного законодавства, аудитори мають право самостійно визначати форму, методи, процедури проведення аудиторських перевірок. Тому запропонована методика аудиту розрахунків з дебіторами і кредиторами по товарним операціям може носити тільки рекомендаційний характер.

      Головна мета аудиту розрахунків - підтвердження повноти, права існування і вартісної оцінки сальдових залишків по рахунках розрахунків на кінець звітного періоду, формування думки про вірогідність показників бухгалтерського обліку і звітності і про відповідність застосовуваної методики обліку нормативним документам, допомога підприємству у формулюванні рекомендацій і визначенню заходів для ліквідації заборгованості як засобу поліпшення не тільки розрахункових операцій, але і фінансового положення підприємства.

      Аудит розрахунків є основним елементом перевірки практично для всіх суб'єктів господарювання. При дослідженні питань організації внутрішнього аудиту дебіторської і кредиторської заборгованості виявлено, що у теорії і практиці аудиту не представлена методика внутрішнього аудиту дебіторської і кредиторської заборгованості. Більш того, має місце просте запозичення методик аудиту, які використовують зовнішні аудитори, що, на наш погляд, не можна вважати доцільним у зв’язку з тим, що методика внутрішнього аудиту відрізняється від методики зовнішнього аудита за наступними ознаками: цілям і задачам, програмі аудиторської перевірки, підпорядкованістю, документальному забезпеченню тощо.

      Вважаємо, що не можна розділяти аудит розрахунків з постачальниками, покупцями й аудит дебіторської і кредиторської заборгованості, тому що перше являє собою обороти по рахунках бухгалтерського обліку, а друге - їхні сальдо.

      Аудит розрахунків з постачальниками і покупцями і, як результат, аудит дебіторської і кредиторської заборгованості дозволяє не тільки дати оцінку ступеня диверсифікованості у відношенні постачань ресурсів і продажу продукції, виявити борги, по яких минув термін задоволення позову, а і виявити слабкі сторони системи бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю.

      Різноманіття форм розрахунків, передбачених законодавством, перетворює аудит розрахунків з постачальниками і покупцями в процес, що вимагає знання цивільного законодавства, правил ведення бухгалтерського і податкового обліку, уміння оцінити й описати систему взаємодії клієнта з контрагентами. При виникненні будь-яких підозр про можливість порушень, що можуть привести до перекручувань у звітності, аудитор має розширити процедури підтвердження фактів діяльності.

      Вся работа доступна по Ссылке