Теоретико-методичні аспекти власного капіталу акціонерного товариства

     

      Сучасний етап розвитку української економіки надає можливість кожному суб’єкту ринкових відносин застосовувати власний підхід стосовно формування його фінансових ресурсів, за допомогою яких підприємство може займатися виробничою чи комерційною діяльністю. Безумовно, основу фінансових ресурсів підприємств акціонерної власності складає власний капітал, структура і динаміка якого є найсуттєвішим показником, що визначає фінансовий стан підприємства. До того ж, власний капітал виступає виробничим і інвестиційним ресурсом підприємства, основним джерелом добробуту його власників (акціонерів) та вимірником ринкової вартості акціонерного товариства.

      Враховуючи визначальну роль власного капіталу як об’єкта обліку, спробуємо дослідити його природу, сутність якої наукова думка досліджує протягом століть.

      В історичному аспекті, власний капітал як одна з фундаментальних економічних категорій розглядалася представниками різних економічних шкіл з різних позицій : ототожнення капіталу з грошовою формою – золото, гроші й інші цінності будь-якого роду («меркантилізм» – У.

     Стаффорд, Де Саннтіс, Г. Скаруффі) [164];
     ототожнення капіталу із землею і вкладеними в нею засобами («фізіократи» – Ф. Кене, А. Тюрго) [164, с. 30-31; 220, c. 184]; як сукупність матеріальних благ та речей, тобто засобів виробництва, що призначені для подальшого виготовлення товарів (А. Сміт [261], Д. Рікардо); як вартість, що приносить додаткову вартість (К. Маркс) [141]; як сукупність уречевлених благ – засобів виробництва, прав та можливості контролю (Дж. М. Кейнс, К.Р. Макконелл, П. Хейне); як частка неспожитого нагромадження, що бере участь у процесі виробництва (Е. Бем-Баверк, П. Сраффа) [244]; як нагромаджене багатство в результаті різної оцінки існуючих і майбутніх економічних благ («маржиналізм»), як грошова вартість джерел формування майна, відображена на рахунках бухгалтерського обліку (Дж. Р. Хікс); як гроші у формі кредитних грошей («монетаристи») [34, с. 200]; як сукупність капіталів (власного і позикового) у грошовій матеріальній та нематеріальних формах (з появою акціонерних товариств к. ХIX – поч. XX ст.) [123; 260].

      Вся работа доступна по Ссылке