Організаційно-методичні аспекти облікової політики акціонерного товариства

     

      Перехід до ринкової економіки потребує відповідних змін у бухгалтерському обліку, його наближення до реального економічного середовища функціонування підприємств, до потреб національних стандартів бухгалтерського обліку. Кожне підприємство, виходячи з конкретних умов своєї діяльності, обирає найбільш вигідний для себе варіант, який забезпечує надійний контроль за ефективним використанням даних ресурсів, що і визначає суть сучасної облікової політики.

      Для будь-якої організації облікова політика – це основний методичний документ, яким вона керується в період своєї діяльності з дня державної реєстрації. Як і статут, цей внутрішній нормативний документ є основним [247, с. 138] .

      В сучасних умовах організації бухгалтерського обліку облікова політика формується, виходячи із наявних нормативно-правових актів, потреб обробки інформації, що передбачена планом документообігу, який складається у відповідності до національних стандартів бухгалтерського обліку.

      В практиці термін «облікова політика підприємства» вперше з’явився і був офіційно закріплений в Законі України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-ХІV і визначається як сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності [194]. Складові облікової політики в Україні визначаються законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Національними стандартами (положеннями) бухгалтерського обліку, податковим кодексом, внутрішніми нормативними документами підприємства та іншими нормативно-правовими актами.

      Вся работа доступна по Ссылке