Розрахунки з учасниками акціонерного товариства: облікові підходи та податкові наслідки

     

      Суб’єкти корпоративних прав акціонерного товариства мають різні права, зокрема право на отримання доходу від участі в акціонерному товаристві – дивідендів, від рівня виплати яких залежить стратегічний розвиток акціонерного товариства та його інвестиційна привабливість для потенційних інвесторів.

      У вітчизняній практиці визначення поняття дивіденду чітко закріплене в законодавстві, а саме: в Податковому кодексі України, Законі України «Про акціонерне товариство», П(С)БО 15 «Дохід», Цивільному і Господарському кодексах України, Принципах корпоративного управління [74, 175, 185, 191, 192, 245].

      Відповідно до податкового законодавства (пп. 14.1.49 ст. 14 ПКУ), дивіденд – це платіж, який здійснює юридична особа – емітент корпоративних прав чи інвестиційних сертифікатів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку. Тобто, це частина прибутку підприємства, яку власники корпоративних прав розподіляють між собою.

      У бухгалтерському обліку під дивідендами розуміють частину чистого прибутку акціонерного товариства, розподілену між учасниками (власниками) відповідно до їх частки у статутному капіталі підприємства, у розрахунку на одну належну їм акцію певного типу та/або класу [185, 192]. При цьому, вважаємо за потрібне зазначити, що дивіденд – це не просто доход, що виплачується акціонерним товариством у розрахунку на одну акцію певного типу та/або класу з чистого прибутку підприємства. Це наслідок права акціонера на участь у розподілі та отриманні доходів, а, отже, і право на управління.

      Вся работа доступна по Ссылке