Аудит в організації системи внутрішнього контролю акціонерного товариства

     

      В ринкових умовах, яким притаманні висока невизначеність і нестабільність зовнішнього середовища, ефективне управління підприємством неможливе без належного контролю. Мальйоне Д. писав: «для того, щоб переконатися в достовірності й повноті виведених результатів, потрібний контроль» [140, с. 53].

      Правильно організований контроль на підприємстві є гарантією успішної діяльності і останнім часом набуває обов’язкового характеру, а для деяких організаційно-правових форм, зокрема акціонерних товариств, взагалі виступає важливим елементом загальної структури управляння, оскільки охоплює всі без винятку об’єкти обліку та діяльність кожного працюючого. Тому його побудова потребує особливої уваги.

      Термін «контроль» як у вітчизняній, так і у зарубіжній літературі трактується неоднозначно. Так, з англійської «контроль» означає «керувати», «регулювати», «інспектувати», «перевіряти», з яких останнє тлумачення - «контроль» як «перевірка», «спостереження з метою перевірки» зустрічається найчастіше [41, 224, 230]. Проте, на наш погляд, контроль не вичерпується тільки перевіркою. Таке тлумачення не повністю відображає сутність поняття, оскільки зводить контроль до діяльності з виявлення помилок, негативних відхилень від стандартів, норм, правил, якими керується підприємство в процесі діяльності чи фактів шахрайства, тобто виконує роль спостереження за виконанням управлінських рішень, представляє собою опис реального становища об’єкта, що контролюється, проте не містить подальшого аналізу головних причин виявлених недоліків і відхилень.

      Досить поширеним є погляд на контроль як функцію управління [30, 35, 59, 255], суть якої розкривається через єдність його етапів: виявлення і вивчення фактичного стану справ, зіставлення його з поставленими цілями, критична оцінка вивченої діяльності, розробка заходів впливу по усуненню виявлених порушень [119, с. 11].

      Крім того, деякі вчені поєднують контроль з економічним аналізом, пояснюючи це тим, що завдання контролю та аналізу аналогічні – отримання фактичних показників, порівняння їх з встановленими критеріями, виявлення відхилень, встановлення причин їх виникнення [38, с. 53]. З цим погодитися не можна, оскільки завдання аналізу й контролю різняться між собою, хоча на практиці вони часто вирішуються одночасно. Зокрема аналіз використовує інформацію отриману в процесі здійснення контролю, а здійснення контролю передбачає застосування прийомів, які використовуються в аналізі. Тобто, підсумовуючи викладене, можна стверджувати, що наявність зв’язків між аналізом і контролем не виключає самостійності кожного з них.

      Вся работа доступна по Ссылке