Розвиток нової системи цінностей як основи нової соціально-економічної моделі української сім’ї
Концепція покращення соціально-економічного стану української сім’ї повинна передбачати підходи до формування нової системи цінностей як основи нової моделі сім’ї.
Модель сім’ї та цінності, сповідувані нею, детерміновані ходом історії. Ще в античні часи Платон і Арістотель у своїх працях критикували тип сім’ї свого часу і висували проекти її перетворення. В історії розвитку суспільства сім’я еволюціонувала від проміскуїтету до групового шлюбу, згодом до матрі¬архату і патріархату і врешті до моногамії. Цікаво, що через гінекократію (високе становище жінок у суспільстві) пройшли всі народи, рухаючись у напрямі до індивідуального шлюбу та сім’ї. Арістотель, зокрема, говорив, що гінекократія закономірно виникає у державах, де чоловіки займаються ви¬ключно воєнною справою і часто беруть участь у походах, як, наприклад, у Спарті, серед сарматських племен, в імперські часи Риму і т. д. До подо¬рослішання дітьми опікувалися жінки, а згодом вони переходили в групу до чоловіків. Ендогамія (шлюбні зв’язки всередині роду) змінилася екзогамією (заборона зв’язків всередині роду через необхідність шлюбу з членами інших спільнот).
Хід історичних подій зумовив виникнення полігамного шлюбу: багато-женство, багатомужество. Дикуни вбивали новонароджених дівчаток, через що у кожному племені жінки мали кілька чоловіків. У такій ситуації, коли спорідненість по батьківській лінії визначити було неможливо, сформувалося материнське право на дітей. З іншого боку, численні війни, зумовлюючи значні втрати чоловічого населення, провокували багатоженство.
Поступова заміна матріархату на патріархат за своєю суттю пов’язана зі спадковим правом, тобто владою батька. Завдання жінки на цьому етапі зводилося до народження спадкоємців батька, на засадах дотримання подруж-ньої вірності. За кілька тисячоліть до нашої ери у кодексі Хаммурапі – вавилонського царя, була проголошена моногамія. Панівне становище у моногамній сім’ї було закріплено за чоловіками-батьками, зацікавленими у передачі власності кровним спадкоємцям. Від жінки вимагалася найсуворіша подружня вірність, водночас чоловікам дозволялось брати наложниць. Подібні закони видавались у давні й середні віки в усіх країнах. Моногамія домінувала у Стародавній Греції і у Стародавньому Римі. В обох країнах батько був паном своєї дружини, дітей і співмешканок. Спартанець, до прикладу, міг віддати свою дружину будь-якому гостеві на його прохання. Діти інших чоловіків залишалися у його сім’ї, за умови, що це були здорові хлопчики. А відповідно до законів римського права шлюб існував виключно для дітонародження, тому значного поширення тут набули позашлюбні стосунки.
Вся работа доступна по Ссылке
