Стратегічне планування як елемент інновацій у системі управління діяльністю закладів ресторанного господарства
Важливим питанням управління економічним потенціалом підприємства є формування ефективної стратегії управління. Ці питання вивчали такі вітчизняні дослідники як З. С. Шершньов, С. В. Оборська, М. І. Каширін та ін. Як свідчить світовий досвід, під час розробки стратегії управління економічним потенціалом торговельного підприємства необхідно враховувати інноваційні підходи [129].
За умов ринку, коли зростає ступінь нестабільності діяльності підприємств торговельної сфери традиційне перспективне планування змінює стратегічне. Проблематиці стратегічного планування присвячені праці таких учених як І. Ансофа, В. І. Райда, Н. Поліщука, В. Бесєдіна, В. М. Нелепа та ін. У сучасних дослідженнях висвітлюються загальні підходи до стратегічного планування. Але ці питання розкриті не в повному обсязі, адже в них недостатньо надається уваги системі стратегічного планування підприємств ресторанного господарства та не врахована специфіка галузі торгівлі [163]. Ще менше наукових досліджень з проблематики стратегічного планування для підприємств, що функціонують у ресторанному бізнесі. За підсумками проведених автором досліджень було зроблено висновок, що для закладів ресторанного господарства Вінницької області інноваційним повинно стати впровадження стратегічного планування.
Спираючись на результати аналізу розвитку ресторанного бізнесу у Вінницькій області було визначено два базових напрями його подальшого розвитку. Перший напрям – це розвиток матеріально-технічної бази (збільшення об’єктів, посадкових місць, оснащення сучасним обладнанням). Другий напрям – підвищення ефективності використання нематеріальних активів, насамперед людських ресурсів. Особлива роль повинна відводитись оптимізації процесів управління діяльністю закладів ресторанного господарства.
Проведені вибіркові дослідження методом анкетування засвідчили, що у підприємствах керівники ігнорують, тобто зовсім не розробляють ділову стратегію діяльності. За умов економічної кризи головним джерелом інновацій повинні бути нематеріальні активи.
Інноваційним для закладів ресторанного господарства Вінницької області може стати запровадження процесів розробки ділової стратегії на середню та довгострокову перспективу (5-10 років).
