Інноваційно-орієнтоване управління: сутність, функції та фактори, що впливають на його функціонування
З огляду на трансформаційні умови функціонування економіки країни постала гостра необхідність застосування інноваційної моделі розвитку у всіх галузях економіки, зокрема у традиційних для інноваційної діяльності промисловості та будівництві. Така модель розвитку потребує ефективного інноваційно-орієнтованого управління, що відображає актуальність сучасного дослідження визначеної проблеми.
Перше визначення поняття «інновація» належить Й. Шумпетеру, який у 1912 р. в праці «Теорія економічного розвитку» вперше визначив концепцію інновацій, в основу якої покладено ідею про «нові комбінації» [29, с. 36]. Пізніше, в 1939 р. у праці «Кон’юнктурні цикли» термін «нова комбінація» було замінено на «інновація», під яким малося на увазі нововведення, яке використане у сфері технологій виробництва або управлінні господарською одиницею. Відповідно до визначення Й. Шумпетера, інновація є головним джерелом отримання прибутку. Пізніше Й. Шумпетер пов’язав концепцію розвитку довгих хвиль М. Кондратьєва зі своєю інноваційною теорією і в результаті чого сформувалася теорія циклічного розвитку, основним внутрішнім механізмом якої вважався інноваційний процес.
Водночас у вітчизняній та зарубіжній економічній літературі зустрічаються різноманітні трактування понять «нововведення», «інновація», «новація». У деяких випадках зазначені терміни використовуються як синоніми.
Поняття «новація» походить від лат. novatio (оновлення, заміна) і означає нову ідею, яка у процесі розробки може бути реалізована в новий продукт, нову технологію, новий метод [30, с. 564].
До новації можна віднести раціоналізаторське рішення, яке не потребує великих економічних затрат. Вона, зазвичай, дозволяє вдосконалити технологічний процес або організацію виробничо-господарської діяльності. Новації можуть набувати форми відкриттів, патентів, товарних знаків, ноу-хау, наукових підходів чи принципів, результатів маркетингової діяльності. Іншими словами, це оформлений результат фундаментальних або прикладних досліджень, розробок чи експериментальних робіт у певній сфері діяльності з підвищення її ефективності [31, с. 45].
Поняття «інновація» походить від лат. innоvatio (in- в і nоvatio- новий), тобто це кінцевий результат інноваційної діяльності у формі нового або вдосконаленого виробу чи технології, створених у результаті використання новацій, які реалізовуються на ринку або впроваджуються у виробництво, управлінську та інші сфери [30, с. 360]. Тобто в буквальному розумінні – це введення в дію новації, тому досить часто вітчизняні дослідники термін «інновація» ототожнюють з поняттям «нововведення».
Вся работа доступна по Ссылке
