Аналіз міжнародних стандартів оцінки та регулювання фінансових ризиків
Сьогодні проблеми банківських ризиків не можна розглядати без урахування тієї дискусії й концептуально-методологічних розробок, які здійснюються міжнародним банківським співтовариством. Протягом тривалого періоду функціонування кредитних і фінансових інститутів у міру нагромадження досвіду кредитування в країнах з ринковою економікою періодично загострювалася проблема банківських ризиків, особливо кредитних. Виникла потреба в узагальненні цього досвіду й установленні однакових вимог до діяльності банків різних країн, що було відображено в діяльності започаткованого в швейцарському Базелі в 1930 р. Банку міжнародних розрахунків (БМР) як інституціонального форуму для кооперації центральних банків.
Зростання міжнародних фінансових ринків і транскордонних грошових потоків у 1970-х рр. виявило брак ефективного банківського нагляду на міжнародному рівні. Національні банківські наглядові органи переважно регулювали національні банки та місцеву діяльність міжнародних банків, тимчасом як міжнародна діяльність цих банків не завжди уважно контролювалася. Банкрутство в 1974 р. Bankhaus Herstatt у Німеччині та Franklin National Bank у США змусило керівників центральних банків десяти найпотужніших країн світу (G10) створити у складі БМР Базельський комітет з банківського нагляду [116, с. 68].
Важливою подією для розвитку ризик-менеджменту в банках став випуск Базельським комітетом у липні 1988 р. Міжнародної конвергенції щодо вимірювання та вимог до капіталу (далі — Базель І) [44], яка встановила загальні критерії достатності капіталу, прийнятні для банків незалежно від того, в якій країні вони розміщені.
Головна ідея Базеля І полягала в стандартизації регулятивних положень за принципом «однаковий ризик, однакові правила, однаковий капітал», результатом чого став однаковий розмір резервів капіталу для однакових обсягів ризику. Саме існування Базеля І уможливило розв’язання «дилеми в’язня», результатом чого могла б стати міждержавна конкуренція за найнижче регулювання в банківській сфері з метою залучення банківського капіталу. Така тенденція мала б фатальні наслідки для економік окремих країн, а в нинішній час глобалізації — для всього світу [42].
Вся работа доступна по Ссылке
