Концептуальні засади побудови механізму управління капіталом банків

     

      За сучасних умов економічної нестабільності все більшого значення набуває ефективне управління капіталом банків, адже воно безпосередньо впливає на рівень ефективності діяльності банку та банківської системи в цілому, оскільки забезпечує фінансову стійкість, ліквідність банку, знижує ризик неплатоспроможності тощо. Саме в таких умовах загострюються конкурентні відносини на вітчизняному банківському ринку, де важливого значення набувають нові підходи до розроблення ресурсної політики, зокрема заходи, пов’язані з управлінням капіталом банків. Реалізація банківської політики здійснюється через відповідний фінансовий механізм. Проте до теперішнього часу принципи побудови такого механізму залишаються невизначеними.

      Необхідна також розробка методичної бази, яка би враховувала особливості процесів управління капіталом банку, трансформувала їх у комплекс відповідних процедур, які в сукупності формували механізм управління капіталом банківської установи [89]. Оскільки існує значна кількість різноманітних теорій стосовно цієї проблематики, категорія «механізм управління» набуває достатньо широкого тлумачення. У нашому дослідженні стосовно поняття «механізм управління капіталом банку» зроблено певні узагальнення. Як відомо, поняття «механізм» походить від грецького слова «mēchanē» – машина, і означає, в переносному сенсі, – «систему, утворення, яке визначає порядок будь-якого виду діяльності; послідовність станів процесів, що визначають яку-небудь дію або процес» [59]. Словник іншомовних слів тлумачить поняття «механізм» як систему, що визначає порядок якого-небудь процесу, діяльності [177, c. 355]. Виходячи з цього, механізм – це спосіб забезпечення функціонування певної системи.

      Розглядаючи з таких позицій, слід констатувати, що механізм управління капіталом банку є складовою більш загального механізму, а саме фінансового механізму. Зокрема, сучасний економічний словник дає загальне розуміння фінансового механізму як сукупності фінансових стимулів, важелів, інструментів, форм та способів регулювання економічних процесів і відносин [158, с. 369]. Отже, фінансовий механізм слід розглядати з позиції теорії фінансів та фінансового менеджменту [89].

      У теорії фінансів доцільність такого підходу обґрунтовано в публікаціях, де чітко простежується єдність поглядів науковців на фінансовий механізм як сукупність форм і методів організації фінансових відносин [17; 28; 36; 55; 66; 80; 140].

      Так, фінансово-кредитний словник визначає фінансовий механізм як сукупність форм і методів, за допомогою яких забезпечується функціонування системи розподільних і перерозподільних відносин, здійснюється формування доходів і накопичень, створення і використання централізованих і децентралізованих фондів фіансових ресурсів [38, с. 335].

      Вся работа доступна по Ссылке