Напрями удосконалення механізму управління капіталом банків в умовах економічної нестабільності
Посткризові явища у світовій економіці і проблеми зниження економічної активності в державі актуалізували питання оцінки здатності вітчизняної банківської системи протистояти зовнішнім і внутрішнім фінансовим ризикам. Домінуючими факторами досягнення ефективного розвитку банківської системи на теперішній час стають, такі що забезпечують високий рівень капіталізації банків, оптимізацію структури капіталу банків за джерелами формування та напрямами використання та залучення нових джерел поповнення капіталу.
Важливо також забезпечити зацікавленість органів управління у ефективному використанні капіталу банків. В діючому механізмі управління капіталом банків відсутні стимули до виявлення та використання нових джерел нарощення капіталу банків, підвищення ефективності управління капіталом банків через застосування сучасних методів та інструментів управління ним. Необхідність переосмислення ролі капіталу банків як джерела його фінансової стійкості вітчизняної банківської системи та соціально-економічного розвитку країни в цілому в умовах економічної нестабільності актуалізує питання, пов’язані із обґрунтуванням напрямів удосконалення механізму управління капіталом банківських установ.
Вузьким місцем у наявних механізмах управління капіталом банків є те, що реалізація проведених реформ у банківській системі України в умовах економічної нестабільності не була впроваджена в повному обсязі та з очікуваною ефективністю. Ключовими проблемами їх визначення є таке:
• неврахування досвіду зарубіжних країн стосовно побудови ефективного механізму управління капіталом банку в умовах невідпрацьованості нормативно-законодавчої бази;
• часті зміни в політиці органів регулювання стосовно напрямів удосконалення механізму управління капіталом банків і щодо наявності застосування сучасних методів та інструментів управління капіталом в умовах економічної нестабільності;
• недостатній рівень капіталізації банків України і нерівномірність розташування банківського капіталу в регіональному розрізі;
• стрімке зростання іноземного капіталу у капіталах вітчизняних банків за відсутності чітких методів управління ним.
