Рекомендації щодо формування та впровадження фінансового механізму становлення зеленого бізнесу в Україні

     

      Розглядаючи формування фінансового механізму становлення зеленого бізнесу в Україні як передумову підвищення економічного й екологічного розвитку та соціального добробуту населення, доцільно провести модернізацію наявних регуляторів одночасно з розробкою та запровадженням нових еколого-економічних інструментів. У першу чергу, ці зміни доцільно здійснити у сфері нормативно-правового регулювання.

      По-перше, доцільно приєднатися до міжнародної мережі більш чистих виробництв і технологій та підписати „Міжнародну декларацію більш чистого виробництва”. Ця програма була започаткована у 1994 р. і має на меті сприяння становленню більш чистого виробництва у світі. Діяльність мережі передбачає проведення спеціалізованих бізнес-тренінгів, надання консультаційної підтримки, виділення фінансових ресурсів на реалізацію певних проектів, трансфер технологій. Вітчизняним економічним суб’єктам здійснення цього заходу дасть змогу запозичити в інших країн досвід у сфері становлення та розвитку зеленого бізнесу, стати повноправними учасниками міжнародного ринку екологічних товарів та послуг, залучити фінансові ресурси для реалізації „зелених” проектів.

      По-друге, варто доопрацювати та прийняти „Національну концепцію розвитку екологічно чистого виробництва та зеленого бізнесу”, метою якої повинно стати забезпечення передумов для створення дієвої системи сприяння впровадженню підприємствами екологічно-конструктивних заходів, методів та технологій на всіх етапах виробництва товарів та надання послуг. По-третє, доцільно розробити та прийняти ряд законодавчих актів, а саме:

      а) „Про зелений бізнес”. Необхідність в розробці такого нормативно-правового акту полягає, насамперед, у необхідності виокремити зелений бізнес з-поміж інших напрямів економічної діяльності. Для цього доцільно чітко визначити на законодавчому рівні категорії „зелений бізнес”, „екологічно чисте виробництво”, „екологічні товари та послуги”, а також сформулювати критерії, за якими господарюючих суб’єктів можна було б віднести до зазначених категорій. За наявності чітко визначених критеріїв, застосування до представників зеленого бізнесу різноманітних економічних та фінансових інструментів на всіх рівнях фінансового механізму буде простішим. Також це стане стимулом для інвесторів фінансувати кошти у „зелені” проекти, оскільки вони будуть впевнені в тому, що держава дійсно зацікавлена в становленні зеленого бізнесу в країні й зможуть розраховувати на її підтримку навіть за несприятливих політико-економічних умов.

      Вся работа доступна по Ссылке