Сутність фінансового посередництва на ринку спільного інвестування
Сталий розвиток будь-якої економічної системи передбачає ефективне функціонування фінансового ринку, розвиток якого визначається зростанням ролі фінансових посередників у мобілізації фінансових ресурсів для економічного зростання. Подолання руйнівних наслідків фінансової кризи, що супроводжуються гострим дефіцитом фінансових ресурсів та гальмуванням відтворювальних процесів багатьох підприємств реального сектору нерозривно пов’язане з діяльністю фінансових посередників, які забезпечують реалізацію механізму взаємодії елементів економічної системи з метою забезпечення стійкого економічного розвитку країни.
Передумовою розвитку фінансового посередництва є розподіл функцій між учасниками економічних відносин з приводу обслуговування кругообігу капіталу, що згодом призвело до поступового виокремлення цієї діяльності у самостійний вид бізнесу.
З розвитком і ускладненням економічних взаємозв’язків, виникненням нових форм задоволення потреб економічних суб’єктів, підвищувалася і роль фінансових посередників у забезпеченні економічного зростання. У більш класичному розумінні діяльність фінансових посередників почала формуватися з другої половини ХХ століття. Основними передумовами для цього є такі:
зміни в системі міжнародного кредитування, зумовлені розширенням діяльності ТНК;
зниження дохідності операцій з фінансовими інструментами внаслідок високої інфляції;
збільшення обсягів інвестицій у товарні активи;
лібералізація банківської сфери;
диверсифікація ринку корпоративних цінних паперів у зв’язку з початком масштабних структурних перетворень, активізацією процесів, пов’язаних зі злиттям, поглинанням, появою нових компаній;
модернізація біржової та позабіржової торгівлі;
запровадження новітніх технологій та інструментів;
подальша концентрація фінансово-промислового капіталу, глобалізація фінансових потоків;
зростання обсягів фінансових ринків та їх подальша інтернаціоналізація;
дерегулювання фінансових ринків;
подальший розвиток міжнародної фінансової системи на основі структурних перетворень і фінансових інновацій;
запровадження сучасних електронних технологій;
зростання ролі інституційних інвесторів (інститутів спільного інвестування, недержавних пенсійних фондів, страхових компаній тощо) у здійсненні фінансових інвестицій [103, с. 10-13].
