Основні етапи управління активами інститутів спільного інвестування, їх зміст та особливості реалізації
Динамічний розвиток фінансового ринку України обумовлює подальше розширення сфери діяльності фінансових посередників. Діяльність інститутів спільного інвестування в Україні набуває все більшого поширення з огляду на зростання зацікавленості як фізичних, так і юридичних осіб до портфельного інвестування. Сприяє подібним процесам подальший розвиток фінансового ринку на основі використання все більшої кількості фінансових інструментів та розширення переліку доступних для інвесторів фінансових активів, удосконалення їх обігу, створення сприятливих можливостей для фінансових посередників щодо розміщення вільних фінансових ресурсів інвесторів у ці активи. І саме підходи ІСІ до формування структури інвестиційного портфеля впливають на ефективність їхньої діяльності, а отже, визначають місце таких фондів на ринку спільного інвестування.
З огляду на це, структура розміщення активів інвестиційних фондів має надзвичайно важливе значення не лише для ІСІ як господарюючого суб’єкта і професійного учасника фінансового ринку, а й для його вкладників, які розраховують на ефективну діяльність обраного ними фінансового посередника, що забезпечуватиме їм отримання інвестиційного прибутку.
Діяльність інвестиційних фондів, насамперед, спрямована на забезпечення зростання вартості інвестиційного портфеля та отримання індивідуальними інвесторами інвестиційного прибутку за рахунок ефективного розміщення активів компанією з управління активами інституту спільного інвестування. Тому підходи до формування інвестиційного портфеля є ключовим фактором, що визначає ефективність діяльності ІСІ.
З огляду на це основна мета вдосконалення управління фінансовими активами полягає у забезпеченні умов зростання конкурентних переваг, вчасного виконання зобов’язань, а також поліпшення фінансового стану як власників цінних паперів ІСІ, так і його клієнтів. Саме тому для ІСІ — професійного учасника фінансового ринку — найважливішим є розширення його частки на ринку, посилення довіри клієнтів, підвищення рейтингових оцінок діяльності тощо [47, с. 71].
Інструментом досягнення зазначених цілей є формування такої структури розміщення активів, яка забезпечуватиме максимізацію дохідності інвестиційних вкладень та мінімізацію рівня ризику. Тобто інвестиційний менеджер, або компанія з управління активами приймає рішення про формування портфеля інвестицій на основі певних підходів, які мають узгоджуватися з нормативними вимогами.
Слід зауважити, що формування інвестиційного портфеля є ключовим, але не першим етапом в механізмі спільного інвестування.
