Мета, завдання і зміст виховання почуття національної ідентичності канадських старшокласників засобами природоохоронної діяльності
Виховання почуття національної ідентичності старшокласників у школах Канади відбувається відповідно до законодавчих актів, прийнятих канадським урядом за останні десятиліття. Це насамперед “Закон про впровадження політики мультикультурності” (Canadian Multiculturalism Act (R.S.C., 1985, с. 24 (4th Supp.), “Закон про права людини” (Canadian Human Rights Act (R.S.C., 1985, c. H-6), “Закон про національний гімн” та “Закон про національний символ Канади” (National Anthem Act (R.S.C., 1985, с. N-2), National Symbol of Canada Act (R.S.C., 1985, c. N-17), “Закон про расові відносини” (Canadian Race Relations Foundation Act (S.C. 1991, c. 8) та ін., а також державна декларація “Національний порядок денний щодо сприяння розвитку дітей” (National Children’s Agenda), ухвалений урядом Канади у 2004 р. Перелічені та інші документи слугують правовою базою для виховання у молодого покоління канадців почуття національної ідентичності. Слід зазначити, що природоохоронний чинник при цьому відіграє надзвичайно важливу роль. Турбота про якісний стан природного довкілля та підготовку молодого покоління до його збереження ініціювала розвиток широкомасштабного педагогічного руху в країні, який не обмежується тільки суто національними питаннями підготовки молодого покоління до природоохоронної діяльності, а налаштовує педагогічну громадськість на співпрацю із зарубіжними колегами, вивчення їхнього досвіду для конструктивного використання та збагачення вітчизняних досягнень у цій галузі освіти. Канада є активною учасницею усіх міжнародних і світових форумів, присвячених екологічній освіті, які проводилися за підтримки ООН, та спеціально створених міжнаціональних програм на кшталт ЮНЕП та ін.
Положення і рекомендації цих конференцій враховуються при визначенні національної стратегії у галузі навколишнього середовища. Підтвердженням цього слугують загальнонаціональні конференції, що проводилися за підтримки уряду та педагогічної громадськості Канади.
Слід відзначити, що канадські педагоги екологічне виховання тісно пов’язують із громадянським, що знайшло своє відображення в меті виховання почуття національної ідентичності у молодого покоління. Вона визначається як безперервний навчально-виховний процес, спрямований на розвиток громадянської культури молоді та формування національної свідомості [114; 172; 238]. Отже, важливою складовою національно свідомого громадянина більшість канадських педагогів вважає наявність у людини високих моральних якостей, котрі слугують психологічним бар’єром, що стає на перешкоді руйнуванню життєзабезпечуючих цінностей, в числі яких природа посідає пріоритетне місце. Тому природоохоронна діяльність як спосіб збереження цієї життєдайної цінності визнається за основоположний у формуванні громадянських і людських якостей в учнівської молоді шкільного віку. Відповідно екологічній освіті відводиться чільне місце. У зв’язку з цим канадський педагог Д. Орр зазначає: “Ми маємо визнати, що вся освіта є екологічною освітою, оскільки вона навчає учнів бути частиною природи. Більш того, ми мусимо визнати, що метою освіти не є досконале опанування знаннями, а досконале використання отриманих знань, їхня психологічна і моральна інтеріоризація. Тому учитель має добре усвідомлювати, що процес навчання є таким же важливим, як і його зміст” [230, с.44]. Наведена сентенція сприймається канадськими педагогами як аксіома і не викликає сумніву. Вони використовують закладені у ній ідеї відповідно до практики шкільного навчання.
На думку канадських педагогів (Д. Орр, Г. Сміт, М. Максвел, Ф. Капра, Ч. Боурс та ін.), розуміння учнями існуючих в природі екологічних зв’язків, що еволюційно склалися, є надзвичайно важливим для оптимізації взаємин з природою, організації природокористування без шкоди природним системам та руйнації життєзабезпечуючих ресурсів. Такий підхід ініціював становлення шкільних навчальних програм з громадянського виховання, в яких науково виважені екологічні знання посіли пріоритетне місце. Паралельно посилилась увага до дисциплін людинознавчого, гуманітарного і економічного циклів, які розкривають сутність взаємостосунків людини з природою, формують гуманістичні ідеали, розважливість у споживанні природних ресурсів та виробленої з них продукції. Інтегративна організація екологічних знань починає домінувати в природоохоронній підготовці канадських школярів. Комплексне бачення проблем довкілля та шляхів їхнього подолання становить основу навчально-виховного процесу з охорони природи в сучасній канадській школі [64, с.54; 305, с.98].
Вся работа доступна по Ссылке
