Методи і форми виховання почуття національної ідентичності старшокласників засобами природоохоронної діяльності в канадській школі
Виховання почуття національної ідентичності у молодого покоління засобами природоохоронної діяльності розглядається як завдання надзвичайної важливості, що висувається суспільством і урядом країни перед школою. Шкільний етап життя для людини, вважають канадські педагоги, є неповторним і унікальним, з ним пов’язується фізичне, психічне і моральне визрівання майбутнього дорослого громадянина, формується його світогляд, свідомість, переконання, прищеплюється повага до національних цінностей [114]. Відомий американський педагог Джон Дьюї вважав, що “школа як інституція, створена суспільством заради підтримки і розвитку суспільного добробуту, має забезпечити досягнення суспільно значущих цілей” [100]. В Канаді ця ідея пов’язується з формуванням “гідного” громадянина – особистості, яка ідентифікує (усвідомлює свою належність) себе з країною, активно включається в суспільне життя, захищає свої права, інтереси, переконання, і в той же час є законослухняною, поважає думку інших людей, керується демократичними принципами у спілкуванні з ними [277]. Канадський педагог С. Томкінс підтверджує, що школі належить провідна роль у формуванні значущих для суспільства громадянських цінностей [307]. Завдання школи, продовжує свою думку вчений, полягає не тільки в тому, аби бути посередником, який сприяє втіленню тих змін, що відбуваються в житті суспільства у виховання “гідних громадян”, але й самій брати участь у їхньому здійсненні, закладати основи громадянськості, виховувати молодь у дусі поваги до національних цінностей, сприймати їх як особисто значущих [307]. Саме школа має достатньо можливостей для того щоб “поновити зміст освіти заради виховання гідних громадян Канади, щиро відданих своєму народові й державі” [237, с.92].
Опора на природоохоронний компонент надає шкільному навчанню і вихованню більшої конкретизації, пов’язує його з реаліями життя і проблемами, що потребують першочергового розв’язання. Інтеріоризація учнями важливих для нації цінностей, небайдужість до їхнього стану, відчуття власної відповідальності за них продуктивно відбуваються в тому разі, коли школа не втрачає зв’язків із життям, не залишається у штучно створеному середовищі, відірваному від буття. Підготувати гідних громадян, які усвідомлюють непересічну значущість природи для нації і людства, переймаються проблемами довкілля і готові будувати свої стосунки з ним на екологічних засадах, є генеральною стратегією шкільної освіти на нинішньому етапі [307].
Вся работа доступна по Ссылке
