Система електронних платежів як предмет наукових досліджень у інформаційному праві

     

      В останні десятиріччя революційні зміни в науково-технічній сфері призвели до появи нових видів інформаційно-комунікаційних технологій, що стали матеріальним підґрунтям глобалізаційних процесів [93, с. 3].

      Упровадження новітніх технологій в усі сфери життя суспільства неминуче призводить до значного розширення інформаційних потоків, зростання потреби в інформації [76, с. 1]. Ще на початку 60-х років ХХ століття, після появи комп’ютерів третього покоління та масового оснащення ними підприємств, наукових і навчальних закладів, соціологи й економісти визначили, що почало формуватися нове, постіндустріальне суспільство [11]. Пізніше, завдяки удосконаленню та стрімкому розвитку інформаційних технологій, сформувалася нова епоха розвитку людства, яка отримала назву інформаційної.

      На думку Ф. Уебстера, головною рисою переходу до „інформаційної епохи” стала наявність мереж, що об’єднують між собою людей, інститути і держави. І як результат, збільшення розриву між зростаючою глобальною діяльністю і соціальним розривом, що загострився [199, с. 135].

      У сучасних умовах людство рухається до формування нового суспільного ладу – інформаційного суспільства [55, с. 24], [20, с. 1]. При цьому такі вчені, як: І. В. Арістова [13, с. 10], Ю. О. Гелич [36, с. 1], О. О. Золотар [69, с. 7], С. І. Лопатін [90, с. 6], Н. Б. Новицька [107, с. 1], С. О. Орлов [125, с. 1] та Н. А. Савінова [175, с. 70], сходяться на тому, що інформаційне суспільство вже існує та паралельно відбувається його розбудова.

      Ф. Уебстер виділяє п’ять підходів до визначення інформаційного суспільства, пов’язаних із параметрами ідентифікації новизни:

      – технологічне;

      – економічне;

      – пов’язане зі сферою зайнятості;

      – просторове;

      – культурне [199, с. 14].

      На думку І. В. Арістової, інформаційне суспільство – це громадянське суспільство з розвиненим інформаційним виробництвом і високим рівнем інформаційно-правової культури, в якому ефективність діяльності людей забезпечується розмаїттям послуг, заснованих на інтелектуальних інформаційних технологіях і технологіях зв’язку [12, с. 96].

      Крім того, одночасно з поняттям „інформаційне суспільство” закріпилися та широко використовуються в сучасних умовах такі поняття, як „інформатизація”, „інформація”, „інформаційна економіка”, „електронна комерція”, „електронні гроші” тощо.

      Відповідно до чинного законодавства під терміном „інформатизація” розуміють сукупність взаємопов’язаних організаційних, правових, політичних, соціально-економічних, науково-технічних, виробничих процесів, що спрямовані на створення умов для задоволення інформаційних потреб, реалізації прав громадян і суспільства на основі створення, розвитку, використання інформаційних систем, мереж, ресурсів та інформаційних технологій, побудованих на основі застосування сучасної обчислювальної та комунікаційної техніки [160]. Щодо трактування терміна „інформація”, то на законодавчому рівні визначено, що це будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді [159]. Також інформацію розглядають, як задокументовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі [131, с. 9].

      Поява та стрімкий розвитком глобальних, локальних комунікаційних мереж, Інтернет які використовують в усіх сферах життя суспільства та держави, сприяли можливості швидко накопичувати, передавати інформацію як на території України, так і за її межами [184, с. 8]. Відносини, пов’язані з накопиченням, обробкою, зберіганням і передачею інформації, сприяють тому, що у сучасних умовах інформація розглядається і використовується як стратегічний ресурс держави, зокрема у економічній сфері. Відбувається швидке формування інформаційного сектору економіки, який розвивається швидкими темпами, ніж решта галузей [55, с. 30].

      Вся работа доступна по Ссылке