Аналіз та інтерпретація результатів експериментального дослідження

     

      Під час експерименту застосовано варіювання окремими методиками й синтетичне їх використання відповідно до досліджуваних процесів для отримання об’єктивної інформації. Це допомогло глибше проникнути в механізм процесу виховання культури міжетнічного спілкування. Експеримент проведений для того, щоб визначити рівень вихованості культури міжетнічного спілкування школярів, виокремити засоби й умови, що сприяють інтеграції всіх критеріїв, що складають культуру міжетнічного спілкування.

      Для вивчення результатів експериментальної роботи було проведено контрольний експеримент. Мета його – виявлення якісних змін у школярів після впровадження формувального експерименту. Для всіх видів експерименту були визначені форми організації, забезпечені змістовність їх проведення та розроблено систему, що дозволяє враховувати й узагальнювати отримані результати.

      У процесі констатувального експерименту ми прагнули визначити рівень вихованості культури міжетнічного спілкування школярів. На цьому етапі дослідження з метою з’ясування різних аспектів, пов’язаних з культурою міжетнічного спілкування, було проведено анкетування. До анкети увійшли питання, що стосуються ставлення респондентів до людей інших національностей, їх проживання на території Україні, можливостей представників національних меншин зберігати свою культуру й традиції. Частина питань пов’язана з оцінкою школярами сучасного стану міжнаціональних відносин у країні.

      Текст анкети представлений у Додатку Д. Характер поданих в анкеті думок щодо тих чи інших проблем полікультурного суспільства, а також можливість виявити, наскільки поділяють ці думки старшокласники, дозволяють зробити висновок про сформованость культури міжетнічного спілкування в школярів.

      В основі емпіричної частини дисертаційного дослідження було узагальнення результатів формувального експерименту, спрямованого на виявлення того, наскільки дієвими є визначені педагогічні умови з виховання культури міжетнічного спілкування в старших школярів.

      Нами було обрано експериментальний план для двох груп (експериментальної та контрольної) із попереднім та підсумковим тестуванням за схемою «тест – вплив – ретест».

      В експериментальному дослідженні використовувалось більше показників, що характеризують рівень розвитку та особливості культури міжетнічного спілкування школярів, ніж у констатувальному дослідженні.

      За допомогою опитувальника, розробленого І. Новиковою, із визначення культури міжетнічного спілкування нами вивчалися такі показники когнітивного компонента: знання своєї та інших етнокультур; показники перцептивного компонента: ставлення до етнокультурних відмінностей і їх урахування при спілкуванні; мотивація до вивчення етнокультур; почуття, пов’язані з етнічністю; показники поведінкового критерію: готовність і здатність включатися в міжетнічну взаємодію, дотримання традицій і звичаїв свого народу.

      Судження когнітивного типу (пізнавальний інтерес) включали дві основні тематичні групи, які ми умовно назвали «культура» (тобто інтерес до культури, традицій, звичаїв іншої національності) і «людина» (тобто для таких респондентів не мала значення національність, а акцент ставився на особистісних якостях людини).

      Судження перцептивного типу, тобто вираження ставлення до представників іншої національності, були позитивними, негативними й нейтральними. При цьому нейтральні судження такими були не завжди. У половині випадків це було нейтральне ставлення з потенційно позитивною спрямованістю («Ставлюся нейтрально, але більш схильна до позитивного») або потенційно негативною («До людей іншої національності я ставлюся з байдужістю»).

      Судження про досвід взаємодії з представниками іншої національності містили відомості про спілкування, дружбу. Була виділена невелика група суджень, у яких ішлося про труднощі, що виникають у процесі взаємодії (мова, традиції).

      До інструментарію було включено низку психодіагностичних методик: Шкала соціальної дистанції Богардуса, яка наведена у Додатку И, індекс установки на міжетнічне спілкування, наведений у Додатку К. Це дозволило більш глибоко вивчити основні аспекти міжетнічного спілкування старших школярів: перцептивний, когнітивний та поведінковий та оцінити силу експериментального впливу на розвиток відповідних компонентів в учнів, що взяли участь у дослідженні.

      Вся работа доступна по Ссылке