Діагностика рівня сформованості ціннісного ставлення до природи в учнів 3–4 класів

     

      Для перевірки висунутого припущення про те, що для розвитку в учнів ціннісного ставлення до природи недостатньо традиційної системи психолого-педагогічних впливів у рамках позакласної роботи і, крім традиційних,необхідно застосовувати нові форми й методи впливів, був розроблений і проведений експеримент. Також розроблялись і проходили апробацію діагностичні методики по виявленню рівня сформованості ціннісного ставлення до природи в молодших школярів, анкетування та тестування учнів молодших класів, вчителів початкових класів. Дослідження проводилися на базі загальноосвітніх середніх шкіл № 3, № 5 і гімназії міста Красний Лиман, ЗОШ с. Кіровськ Краснолиманської міськради, ЗОШ № 17 м . Слов’янськ. В експерименті брали участь 386 молодших школярів.

      Для створення характеристики сформованості у школярів ставлення до природи методом рандомізації діти були поділені на групи по 15 осіб у кожній, оскільки, як указують психологи, – це оптимальне число учасників для діагностичної роботи. Співвідношення статі у групах у середньому склало 60% дівчинок і 40% хлопчиків. Успішність у групах коливалася від п’ятьох цілих семи десятих бала до восьми балів рівно. Для оцінки стану суб'єктного ставлення до природи і його структури нами були використані методики, розроблені в екологічній психології й педагогіці: «домінанта», «натурафіл», «ЕЗОП», як такі, що найбільш повно характеризують відношення до природи й мають відповідну надійність й валідність. А також анкетування та систематичне опитування учнів, вчителів та батьків. (приклади анкет вміщені у додатках 2-3) Було відслідковано й діагностовано наступні параметри:

      - тип домінуючої установки на природу;

      - рівень домінантності природи по трьох сферах прояву (емоційній, когнітивні, практичній); - інтенсивність суб'єктного відношення до природи і його структура.

      Зважаючи на те, що в експерименті була задіяна велика кількість учнів, ми віддали перевагу груповому варіанту проведення вищезгаданих методик. З метою виявлення трудомісткості використання цих методик в шкільній практиці ми провели хронометраж. У результаті було виявлено, що для обстеження кожної групи за наявності спеціальних бланків для відповідей і друкованих інструкцій було витрачено, у середньому, близько 45 хвилин, а повна обробка даних по кожній групі із застосуванням комп'ютера зайняла біля двох з половиною годин. Ці дані вказують на те, що витрати часу на проведення методик і обробку даних невеликі й що подібного роду діагностика легко може бути здійснена шкільним учителем.

      Вся работа доступна по Ссылке