Аналіз результатів дослідно-експериментальної роботи з виховання ціннісного ставлення до природи у молодших школярів у позакласній роботі

     

      Протягом 2005-2011 н.р. здійснювалась перевірка технології виховання у молодших школярів ціннісного ставлення до природи у процесі позакласної роботи. Однією з ефективних форм роботи виявився гурток екологічного спрямування “Природолюб”, до якого входили учні експериментальних класів. Гурток діяв відповідно до розробленої програми протягом 2-х років. “Природолюб” – один із можливих варіантів програми гуртка, спрямованого на формування у молодших школярів ціннісного ставлення до природи. Запропонована програма забезпечує розвиток у молодших школярів внутрішньої спрямованості на взаємодію з природою, сприяє розвитку системи знань про природу, формування основ екологічно доцільної поведінки у природі. Крім того, програма орієнтована на співпрацю з батьками, що забезпечує взаємозв’язок у системі “сім’я-школа” для успішної реалізації ідей ціннісного ставлення до природи.

      Ураховуючи складність та багатоаспектність процесу формування у молодших школярів ціннісного ставлення до природи – основи екологічної культури особистості, програма розрахована на 2-річний термін її реалізації, відповідно: 3 та 4 класи початкової школи. Програма для 3-4 класів – “Пізнаємо природу серцем”; 3 клас – програма “Цікавий світ навколо нас”; 4 клас – програма “Збережемо навколишній світ”. Перший етап основним своїм завданням передбачає формування у молодших школярів певних емоційно-ціннісних установок на взаємодію з природою. Для реалізації цього завдання програма визначає такі форми організації еколого-виховної діяльності молодших школярів: бесіди, ігри, театри, мандрівки, спостереження, емоціогенні ситуації, фото-, відеостудії, уроки милування природою.

      Завданням другого етапу програми є організація пізнавальної діяльності молодших школярів, збагачення інтелектуальної сфери знаннями про природу дієво-практичного характеру (уроки, аукціони, робота з книгою, хвилинки-цікавинки, інформативно-консультативні куточки тощо). Третій етап спрямований на використання учнями своїх знань у практичній природоохоронній діяльності. Серед форм роботи програма пропонує: проекти, трудові десанти, акції. Етапи програми не є чимось чітко визначеним, оскільки у межах кожного з них можуть бути реалізовані завдання двох інших. Поетапний поділ є умовним, що забезпечує зосередження уваги на тому чи іншому аспекті, сфері особистості. Так, у 3 класі особливу увагу приділяємо корекції емоційно-ціннісних установок, естетичній цінності природи, її неповторності, самоцінності, що має пробуджувати бажання спілкуватися з нею, милуватись її красою. З учнями 3-го класу також якомога більше намагаємось дізнатись про природу, збагачуємо інтелектуальну сферу знаннями дієво-практичного характеру. Учні 4-го класу вправляються у завданнях, спрямованих на реалізацію їхнього емоційно-пізнавального потенціалу. У конкретних ситуаціях (спеціально створених або ж природних), вчаться надати допомогу тим, хто її потребує, розв’язати проблему, вибрати правильний розв’язок тощо. Для цього програма визначає найбільш оптимальні форми організації дитячої праці: проекти, акції, трудові десанти, виховні ситуації.

      Програма “Природолюб” має гуманістичну спрямованість, є основою формування екологічної культури молодших школярів. Пропонована програма може бути використана як програма творчого об’єднання учнів (гурток, клуб, об’єднання за інтересами) у позаурочний час. Таким чином, додержання пропонованого алгоритму та структури забезпечить вимогу комплексного впливу на особистість молодшого школяра з метою формування ціннісного ставлення до природи.

      Після завершення формувального експерименту було проведено прикінцевий зріз з метою перевірки ефективності та результативності впровадження організаційно-педагогічної моделі формування ціннісного ставлення молодших школярів до природи. З метою проведення формувального етапу експерименту із загальної кількості учнів, які взяли участь у констатувальному експерименті, було виділено контрольну та експериментальну групи. Обчислення підтвердили, що частотні показники результатів обстеження учнів цих груп статистично не відрізняються, що дозволяє використовувати їх для проведення педагогічного експерименту.

      Формувальний експеримент тривав протягом 2008-2010 н.р. У ньому взяло участь 386 учнів міських та сільських шкіл: 200 учнів – контрольні групи та 186 – експериментальні. В експериментальних класах запроваджувалась розроблена відповідно до педагогічної технології методика виховання у молодших школярів ціннісного ставлення до природи.

      Вся работа доступна по Ссылке