Можливості творчого використання японського досвіду в практиці українського сімейного виховання
Замислюючись над сучасними проблемами виховання дітей в Японії, і проектуючи їх на сучасну Україну, можна зазначити, що обидві країни мають багатовікову унікальну історію і потужні автентичні культури, тому вкрай важливим є усвідомлення нашими співвітчизниками необхідності збереження, відновлення етнічної самобутності у непростих умовах глобалізації, що і зумовило погляд на практику Японії наших часів з метою творчого використання її позитивних моментів в українському родинному вихованні.
Результати нашого дослідження показали, що досвід Японії в аспекті сімейного виховання, способу формування особистості є дуже специфічним, що обумовлено своєрідною історією еволюції країни, унікальністю ментальності японців і їх національного характеру, що базуються на синтоїзмі, дзен-буддизмі, конфуціанстві, тобто, – на східній філософії. Це утруднює, а подекуди унеможливлює прямі аналогії і копіювання практичних прийомів і навіть загальних теорій. Проте досвід інших завжди повинен бути приводом для роздумів над власними проблемами і стимулом до пошуку нових підходів і рішень. З цих причин, певні конкретні положення та методи японського виховання заслуговують на велику увагу.
Відомо, що якість і особливості взаємодії дорослих з малюком у найперші роки його життя є вкрай важливими і впливають на все подальше життя дитини. Практика японців у цьому сенсі, на нашу думку, є унікальною, оскільки вона спирається не на загальновідомі концепції розвитку особистості (теорія впливу біологічних факторів і раннього досвіду дитини З. Фрейда, Е. Еріксона, ін.), а на свої, перш за все, синтоїстські коріння, просякнуті ідеєю педоцентризму, тобто, автохтонного походження, що знайшло своє детальне висвітлення в пп. 1.2, 3.1 нашого дослідження.
Вважаємо за доцільне ще раз зробити акцент на тому, що центром уваги в японській родині є дитина. З моменту народження усі зусилля й увага батьків спрямовані на її всебічний розвиток. Саме в дошкільному віці більшість батьків приділяє увагу гуманістично орієнтованому розвитку дитячих здібностей. Навіть у офіційних документах, які стосуються реформування освіти зазначається, що новонароджені діти мають перш за все відчувати любов батьків, які повинні розвивати в дитини навички самоконтролю, самостійності і виховувати чуттєву сферу психіки. Це, за думкою дослідників питання, систематизує прийоми традиційної японської родинної педагогіки й надає їй відтінку сучасності [248, 249].
Не випадково саме в Японії з’явилася вже згадувана нами праця Масару Ібука «После трёх уже поздно» [169], присвячена ранньому розвитку малюків. Автор не стільки закликає батьків з народження прививати у дітей навички читання, рахування, іншомовного спілкування тощо, скільки пропонує надавати дітям якомога більше можливостей для всебічного розвитку, створювати для цього вдома сприятливе середовище, оточувати дітей увагою, любов’ю, піклуванням, слідкувати за тим, щоб стосунки між усіма членами родини були ввічливими і доброзичливим, оскільки діти є надзвичайно чутливими до родинної атмосфери. Тільки у таких сприятливих умовах можна закласти фундамент виховання гуманної особистості.
На думку сучасних японських педагогів, діти, які отримали можливості для гуманістично орієнтованого розвитку й виховання в дошкільному віці, зможуть не тільки знайти своє місце в сучасному суспільстві, відчувати себе успішним і щасливим, але й сприяти вирішенню глобальних проблем у майбутньому [169]. Тобто, саме така молодь матиме достатній духовний і творчий потенціал для подолання бідності, хвороб, расової й міжнаціональної ворожнечі, екологічних проблем тощо. Сучасні японські реформатори в галузі освіти, голова Токійського товариства вивчення проблем дошкільного виховання Інуі Такасі зазначають, що сьогодні духовний розвиток дитини не може розглядатися як суто особисте питання, він має орієнтуватися на загальнолюдські, гуманістичні цінності [с.13, 101; 268; 269]. Саме цей момент, за нашим переконанням, є ключовим і дає підстави для творчого використання японського досвіду гуманістично орієнтованого розвитку дитини в практиці українського родинного виховання.
Вся работа доступна по Ссылке
