Обґрунтування педагогічних умов гендерного виховання на уроках фізичної культури

     

      Загальна характеристика педагогічних умов щодо гендерного виховання учнів основної школи потребує з’ясування кількох питань.

      По-перше, це визначення того, що ми розуміємо під терміном „педагогічні умови”; по-друге, це визначення й опис тих методологічних засад, з огляду на які ми вважаємо можливим і доцільним виявити механізми гендерного виховання особистості та його прояву у вчинках, поведінці та діяльності.

      До визначення терміна „педагогічні умови” існує кілька підходів. Прихильники традиційного підходу подають педагогічні умови як зовнішній чинник, який істотно впливає на педагогічний процес, так або інакше свідомо сконструйований педагогом, який припускає, але не гарантує певний результат [191].

      С. Гончаренко [59], М. Дуранов [77] та ін. дослідники визначають педагогічні умови як сукупність заходів (об’єктивних можливостей) педагогічного процесу. Такої ж думки дотримується й І. Андреєв, який розглядає педагогічні умови через сукупність змісту, методів, організаційних форм навчання та виховання [8, с. 44 – 50].

      Л. Найн визначає педагогічні умови як сукупність об’єктивних можливостей змісту, форм, методів, засобів і матеріально-просторового середовища, спрямованих на вирішення поставлених завдань [168].

      М. Звєрева під педагогічними умовами розуміє змістовну характеристику компонентів, що конструюють педагогічну систему. Як компонент вона виділяє зміст, організаційні форми, засоби навчання та характер взаємин між учителем та учнями [89].

      У контексті гендерного виховання Т. Титаренко стверджує, що формування ментальних та інститулізаційних засад статевої соціалізації в школі має здійснюватись за таких умов: – рівномірної репрезентованості осіб жіночої та чоловічої статі в педагогічному колективі;

      – колективи, у яких хлопчики й дівчатка навчаються разом, потребують від учителів – і чоловіків, і жінок, які працюють з ними – достатнього рівня гендерної соціальної зрілості, постійного діалогу учителів з учнями, дівчаток з хлопчиками як засобу досягнення взаєморозуміння та любові;

      – робота у змішаних класах вимагає ретельного добору вчителів, які матимуть спеціальну необхідну підготовку для здійснення статевого виховання;

      – виховна робота з учнями різної статі не повинна мати узагальненого та уніфікованого характеру, вона має орієнтуватися на індивідуальні особливості, можливості та потреби кожної конкретної дівчинки та кожного конкретного хлопчика [252].

      Вся работа доступна по Ссылке