Умови актуалізації особистісної свободи в дорослих досліджуваних у процесі психологічного консультування та психотерапії
Ми вважаємо, що процес розвитку внутрішньої свободи особистості в умо-вах психологічного консультування та психотерапії в контексті практики психо-логічної допомоги можливий у різних підходах, оскільки успішний психотерапе-втичний процес, реалізований у межах будь-якої школи, має в якості свого ре-зультату розширення та поглиблення свободи. Більше того, ми думаємо, що конструкт „внутрішня свобода” може розглядатися в якості інтегрального, здат-ного охопити та вмістити в себе поняття, які концептуалізують цілі психологіч-ного консультування й психотерапії в різних теоріях та підходах.
Відомо, що широке розуміння мети психологічної допомоги пов’язане зі сприянням особистісному розвиткові людини, унаслідок чого вона набуває здат-ності розв’язати не лише актуальну проблему, з якою звернулась (це „вузька” ме-та психологічної допомоги), а й інші, що виникатимуть надалі в процесі її життє-діяльності. Загалом, психотерапію та консультування розглядають як теорію осо-бистісних змін. Змістове наповнення перспективи (мети) особистісних змін у психотерапевтичному процесі різні школи розглядають по-різному, залучаючи різні психологічні поняття та конструкти для його опису. При цьому виокрем-люються різні психологічні властивості особистості, за яких вона набуває зрілості, здатності до здорового, продуктивного життя, комфортного самопочуття й га-рмонійних міжособистісних взаємин.
Так, за З. Фрейдом загальною метою психотерапевтичної допомоги є дося-гнення здорового способу розподілу психічної енергії та врегулювання внутріш-нього конфлікту, що дозволяє людині задовольняти власні потреби й одночасно реалізовувати себе в соціумі. Для А. Маслоу показником здорового способу існу-вання є самоактуалізація особистості, тобто здатність людини реалізовувати себе на найвищому рівні власних можливостей. В. Франкл критерієм повноцінного іс-нування вважає знаходження й реалізацію сенсу життя. За Ф. Перлзом, це здат-ність людини перебувати на межі контакту зі світом „тут і зараз”, утримуючи зв’язок між потребами власного self і стимулами ззовні, що становить основу творчого пристосування. У біхевіоральному підході акцентовано важливість ро-зширення поведінкового потенціалу. Когнітивні психологи формулюють мету психологічної допомоги як розвиток у клієнта здатності до трансформації базис-них переконань, когнітивних схем і конструктів, що лежать в основі його мента-льної моделі світу (А. Бек, Дж. Келлі). Е. Берн метою психологічного сприяння розвиткові особистості вважав досягнення стану автономії, що базується на трьох базових здатностях – спонтанності, усвідомленості та інтимності.
Уважний аналіз цих варіантів визначення мети психологічної допомоги до-зволив нам побачити крізь розмаїття перелічених понять інтегральний цільовий вектор психотерапевтичного процесу, який пов’язаний саме зі зростанням особи-стісної, внутрішньої свободи людини. Це узгоджується з уявленнями Р. Мея, І. Ялома, Дж. Б’юдженталя, Ф. Василюка про досягнення людиною свободи як основної мети психологічної допомоги („свобода – гранична мета психотерапії” [96, с. 48]).
Попри те, що розвиток внутрішньої свободи, як ми вважаємо, відбувається в будь-якій адекватно організованій та професійно здійснюваній психотерапевти-чній взаємодії, наше дослідження спрямоване на опис внутрішньої логіки цього процесу через виявлення його специфічної феноменології. Багато авторів пропо-нують детальні описи структури й динаміки цілісного процесу психологічного консультування та психотерапії, побудови й підтримки особливих – терапевтич-них – стосунків, що сприяють реалізації їхніх завдань [1; 67; 88; 198; 267; 350; 491]. Разом з тим, процес актуалізації й розширення внутрішньої свободи, тобто те, яким чином усередині психотерапевтичної взаємодії відбувається переживання й подальше усвідомлення людиною власної несвободи або залежності, пробу-дження потреби у внутрішній свободі, розвиток досвіду позитивного самосприй-няття, здатності регулювати власні межі, управляти своїм життям і конструювати більш зрілу концепцію життя, поки не отримала детальної та розгорнутої репре-зентації в психологічних дослідженнях. Нашу роботу спрямовано на вивчення й опис цього процесу.
Вся работа доступна по Ссылке
