Оцінка внутрішніх компонентів економічного потенціалу машинобудівних підприємств

     

      Формування величини доданої вартості на машинобудівних підприємствах залежить від рівня організації та функціонування внутрішнього механізму налагоджених господарських зв’язків. Дієвість і ефективність останніх виражаються на підставі наявності, складу і структури компонентів економічного потенціалу, які в сукупності характеризують внутрішні можливості і сильні сторони, наявні ресурси, технологію та ін.

      Як уже згадувалося у пункті 1.2, одним з основних внутрішніх компонентів економічного потенціалу підприємства є виробничий, від ефективності використання якого формуються витрати на виготовлення продукції відповідної якості та заданої комплектації, що в сукупності визначають її собівартість, ціну продажу та конкурентоздатність в цілому.

      Основна мета виробництва в ринкових умовах, згідно зі статутом підприємства, полягає в забезпеченні споживача не¬обхідною йому продукцією (роботами, послугами) у певні терміни. Економічний результат діяльності підприємства, його фінансовий стан і майбутній розвиток залежать від того, наскільки раціонально організовано виробництво, чи відпо¬відає воно сучасним вимогам оптимальності, гнучкості, мобіль¬ності, високої культури, екологічності, конкурентоспроможності тощо.

      Метою формування та реалізації виробничої політики є при¬стосування підприємства до вимог ринку з мінімальними витра¬тами. Вироб¬ництво – це тільки частина процесу, що постійно оновлюється, і тому всі техніко-технологічні та організаційно-економічні рі¬шення можна приймати тільки на підставі аналізу достатньо пов¬ної і точної інформації про вимоги ринку, що очікуються, можливості і загрози зовнішнього середовища, слабкі та сильні сто-рони власної діяльності [18].

      У зв’язку з цим, вважаємо, проведена оцінка виробничого потенціалу машинобудівних підприємств дозволить визначити відповідність його величини і рівня використання до наявних конкурентних позицій на ринку. Така співставність проілюструє рівномірність формування і використання зовнішніх та внутрішніх компонентів економічного потенціалу підприємства, а також щільність взаємозв’язку між ними в просторі і часі.

      Нагадаємо, що під виробничим потенціалом підприємства слід розуміти відносини, що виникають для досягнення максимально можливого виробничого результату за умови найбільш ефективного використання:

      – засобів праці;

      – предметів праці;

      – трудових ресурсів.

      Кожний фактор виробництва відіграє важливу роль і має своє призначення. Часткова нестача одного з наведених ресурсів породжує надлишок інших, і цим самим порушує пропорційність виробничого процесу. Вважаємо, детальний аналіз їх наявності і структури дасть можливість визначити фактичний стан справ та, за умови відхилень від норм, запропонувати заходи щодо оптимізації наявних ресурсів на підприємстві.

      Для оцінки виробничого потенціалу машинобудівних підприємств Івано-Франківської області було використано методику аналітичних процедур, послідовність яких є аналогічна методиці оцінки їх ринкового потенціалу (див. пункт 2.1).

      Таким чином, аналітичні процедури оцінювання були поділені у наступні етапи: 1. Визначення величини наявного виробничого потенціалу, тобто засобів і ресурсів, які використовуються підприємствами для виготовлення власної продукції (робіт, послуг) відповідної якості та заданої комплектації.

      2. Аналіз ефективності використання наявних ресурсів виробничого потенціалу на підприємствах.

      3. Інтегральна оцінка виробничого потенціалу машинобудівних підприємств як одного із компонентів економічного потенціалу в цілому.

      Шляхом детального вивчення літературних джерел було відібрано економічні показники для визначення величини, руху і рівня використання наявного виробничого потенціалу машинобудівних підприємств. З метою забезпечення вихідною аналітичною інформацією та оптимізації розрахунків експертним методом сформовано звужену систему показників, а саме 25 коефіцієнтів, які всесторонньо відображають фактичний стан справ досліджуваної проблеми. Алгоритм розрахунку наведених показників відображено у додатку Е. При цьому внаслідок опрацювання результатів анкетування експертів (11 чол.) був розрахований коефіцієнт конкордації, який становить 0,71. Це свідчить про відсутність невипадкової узгодженості думок експертів та, одночасно, припустимість застосування сформованої системи аналітичних показників у подальших розрахунках.

      Вся работа доступна по Ссылке