Фактори впливу на розвиток професіоналізму державних службовців

     

      Як зазначалось, стан та динаміка функціонування професіоналізму державних службовців визначається характером соціальних перетворень в умовах реформування суспільства, духовним контекстом епохи, новими суспільними вимогами до державної служби, які значною мірою пов’язані зі складністю та суперечністю взаємин громадян зі владою та об’єднуються між собою поняттям “фактор”, що в тлумачному словнику визначається як рушійна сила будь-якого процесу [24, с.644].

      Загальновідомо, що ефективність діяльності держави, результати виконання нею своїх економічних і соціально-правових функцій визначаються насамперед системою і структурою створених управлінських органів в усіх гілках влади, ієрархічністю їх структури, і в кінцевому рахунку – службовцями-професіоналами, якісним складом кадрового потенціалу.

      Успішне виконання службовцем складних управлінських завдань потребує від нього комплексу взаємопов’язаних професійних та особистих якостей, серед яких особливе місце займають професійні здібності, професійна гідність, професійна честь, талант, управлінська мудрість.

      У системі своєї діяльності службовці різних регіонів України у своїй більшості, що є суттєвим для нас, віддають перевагу соціальним функціям:

      - забезпечення національної безпеки;

      - ліквідація наслідків стихійних лих та екологічних катастроф;

      - виконання соціальних програм;

      - дотримання правопорядку й законності;

      - консолідації суспільства тощо.

      Якість апарату, інтелектуальні можливості й професійна діяльність його працівників безпосередньо впливають на авторитет держави й поглиблюють потенціал державного впливу на суспільне життя. У зв’язку з цим актуалізуються функціональні особливості державної служби, які чітко визначені в Концепції адміністративної реформи:

      - забезпечення реалізації державної політики в управлінні суспільними процесами;

      - залучення до державної служби та утримання на ній найбільш компетентних i відданих справі кадрів;

      - побудова кар’єри та просування по службі на основі особистих якостей, заслуг i результатів роботи;

      - професійна підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації персоналу державної служби;

      - здійснення ефективного управління державною службою;

      - забезпечення зв’язків із громадськістю [113].

      З цього приводу не можна не погодитись з професором Н.Р. Нижник [155; 156], яка в своїх наукових роботах постійно наголошує, що саме кадри створюють політико-правову своєрідність системи державного управління, тому й політичні, соціально-економічні завдання держави реалізуються через кадрову функцію, способами практичного здійснення якої, у свою чергу, виступають методи управління, побудовані на основі єдності професіоналізму та культури державних службовців.

      Вся работа доступна по Ссылке