Існуючі методи економічної мотивації роботи з охорони праці на підприємствах у сучасних умовах господарювання затруднені за недостатністю коштів на проведення відповідних організаційно-технічних заходів і стимулювання персоналу, тому вирішення завдань роботи з охорони праці на підприємствах може бути досягнуто шляхом підвищення ефективності господарської діяльності.
Існуючий порядок централізованого управління господарською діяльністю підприємства, коли всі важелі управління знаходяться у першого керівника застарів. Цей порядок пригнічує ініціативу і продуктивність праці в трудових колективах. Необхідно докорінно змінити порядок управління виробничою діяльністю.
Досвід передових країн показує, що на підприємстві доцільно ввести посаду виборного керівника — менеджера, який обирається на зборах акціонерів на період 2-3 роки. Якщо обраний менеджер за цей термін не підніме виробництво, то його на зборах акціонерів замінюють іншим.
Таким чином, менеджер буде зацікавлений у підвищенні ефективності роботи підприємства, бо від цього залежить його благополуччя, зарплата і дивіденди акціонерів.
Менеджер у першу чергу повинен займатися перспективними, стратегічними питаннями, маркетингом, забезпечуючи підприємство ринком збуту продукції і сировинними матеріалами, сучасною технологією і обладнанням.
Всі інші поточні питання роботи підприємства він віддає керівникам структурних підрозділів, їх трудовим колективам. В цьому випадку головним завданням керівника підприємством стане створення таких умов роботи, щоби працівники найкращим чином змогли здійснювати мету роботи, самостійно спрямовувати свої зусилля на виконання завдань підрозділу.
Таким чином, адміністративне управління замінюється управлінням на досягнення мети роботи. Керівництво тільки допомагає виконавцям поставити мету діяльності. Виконавцям надається можливість вирішувати завдання роботи самостійно за допомогою власної ініціативи і методів. Вони не знаходяться під постійним контролем керівництва.
Особливо значна роль безпосереднього керівника трудового колективу — майстра. Він повинен знати всіх робітників не тільки за іменами, а знати їх особисті, сімейні проблеми, повинен проявляти участь до турбот робітників, розмовляти з ними на особисті теми і робити все для того щоби підняти їх моральний дух, підвищувати їх професійну майстерність.
В результаті децентралізації виробництва турбота про прибуток стане головною метою всіх членів трудових колективів, тоді як при централізованому управлінні це відносилось тільки до керівництва. Такий порядок стимулює керівників підрозділів і трудові колективи докладати персональні зусилля для піднесення підприємства. Для цього кожний підрозділ повинен мати свій власний фінансовий баланс, власну відомість прибутків і витрат. Таким чином центральне керівництво підприємства здійснює перспективне планування, а всі інші поточні питання передає в підрозділи. Головна мета керівника підприємства — випуск продукції найсучаснішого виду і поліпшення умов праці на виробництві.
Децентралізація виробництва звільняє керівника підприємства від повсякденної рутинної роботи і націлює його на стратегічні цілі досягнення всебічного успіху підприємства. Особлива увага повинна приділятися підготовці управлінського персоналу, підвищення його професійного рівня.
Підвищення ефективності виробництва сприяє також метод «участі в прибутках», який полягає в тому, що працівники якусь частину заробітної плати (15-20 %) переводять у фонд розвитку підприємства, а визначені відсотки з того фонду отримують у кінці року за результатами господарської діяльності підприємства. Це підвищує зацікавленість робітників і службовців у кінцевих результатах їх діяльності.
