Інформаційне забезпечення управління фінансовою безпекою сільськогосподарських формувань
Дієвість фінансової безпеки сільськогосподарських формувань потребує належного інформаційного забезпечення, під яким розуміють сукупність документів і даних, які в них знаходяться, а також методів і засобів їх отримання, організації зберігання та обробки.
За сучасних умов виникає багато ситуацій, коли для прийняття правильних рішень відсутня необхідна інформація, тобто існує дефіцит інформації. Дефіцит інформації має два аспекти – кількісний та якісний. В кількісному аспекті дефіцит має об’єктивну сторону, коли мова йде про параметри, обчислення яких не фіксується статистичними службами (наприклад, економічні показники природокористування) і які потребують трудомістких економічних досліджень.
Аналіз даних та їх опрацювання в умовах інформаційних технологій відкривають нові можливості у встановленні зв’язків між різними елементами і показниками обстежень. Цей ефект застосовується для оцінки об’єкта дослідження за узагальненими показниками – інтегральними, універсальними та показниками, які відображають стан економіки за досліджуваний період. Цей підхід дозволяє розраховувати найважливіші макроекономічні показники розвитку території, визначаючи якісні переходи об’єктів дослідження і, відповідно, прогнозувати їх перспективи. Опрацювання даних в тому числі з урахуванням забрудненості території значно підвищує надійність прогнозних розробок, дозволяє науково обґрунтувати екологічні, економічні та соціальні заходи щодо подальших перетворень на даній території [66, с.312-320].
Комп’ютерна інформаційна технологія дозволяє не тільки розширювати коло різноманітних економічних завдань аналітичного характеру, але й істотно поглиблювати такі дослідження, забезпечуючи, тим самим, органи управління науково обґрунтованими висновками, надійними даними, які відображають об’єктивну реальність. На основі сумісних між собою інформаційних структур обробки даних на ПЕОМ, стає можливим комплексний аналіз горизонтальної та вертикальної взаємодій суб’єктів економіки. Спільне використання програмних продуктів інтенсифікується процесом отримання результатів з обмеженого кола джерел одержання інформації різного типу [66, с. 24-33].
Якісний аспект дефіциту пов’язаний з відсутністю знань про всі фінансово-економічні та екологічні наслідки конкретних господарських заходів через складність еколого-економічних систем. Подолання невизначеності потребує значного удосконалення методичного апарату, використання адекватних методів дослідження проблем. На сучасному етапі об’єкти управління доцільно розглядати в системно-статистичному розрізі. Системно-статистичний підхід ґрунтується на аналізі, який починається із застосуванням методів дослідження операцій. Вони передбачають встановлення цілей і зосередження уваги на побудові цілого, на відміну від побудови компонентів або підсистем, тобто дозволяє чітко сформулювати основну задачу. В результаті використання системного підходу до дослідження проблеми і системно-статистичного аналізу антропогенного впливу, визначаються глобальні шляхи вирішення задач для отримання найвищого ефекту.
Системно-статистичний підхід дозволяє вирішити проблему підвищення достовірності передачі і переробки інформації, відкриває перспективи оптимізації таких важливих параметрів складної системи, як надійності, розподілу надмірного інформаційного потоку під час передачі і переробки інформації. Автори деяких сучасних робіт по теорії інформації використовують задачі без достатнього системного аналізу їх на достовірність інформації, припускаючи абсолютну надійність системи, а в роботах по дослідженню надійності мається на увазі інша ідеалізована ситуація: відмови і перебої в апаратурі, не зважаючи на економічні та інформаційні процеси, які в ній здійснюються. Однак реальна ситуація суттєво складніша: недостовірна інформація передається і обробляється в системах, які не мають абсолютної надійності, що наносить певний економічний збиток народному господарству. Виявлення причин збитку через недостовірність інформації і ненадійність регіональної еколого-економічної системи становиться все більш актуальним [15, с. 56-60].
Управління інформацією при вирішенні стратегічних і тактичних (оперативних) задач, може здійснюватись системою інформаційного забезпечення. Ця система створюється як засіб прийняття рішень на кожному рівні, кожній ланці управління і сприяє виявленню виробничих особливостей даної ділянки, зайнятої вирішенням конкретної проблеми.
При розробці інформаційного забезпечення уніфікуються (з дотриманням стандартів і правил) понятійний апарат, мова запису даних, алгоритми і програми переробки, класифікації всіх видів інформації, форми документообігу, обліку і звітності, вихідні дані, нормативи і стандарти тощо; забезпечується оперативність і надійність горизонтальних та вертикальних зв’язків між співвиконавцями і керівниками робіт; досягається наочність відображення кінцевих і проміжних результатів робот і витрачених коштів для своєчасного контролю за їх виконанням на всіх рівнях і в усіх ланках служб; забезпечується відповідність обсягів інформації можливостям її переробки і сприйняття на всіх рівнях управління; узгоджуються вихідні дані системи інформаційного забезпечення з системою планових показників міжрегіональних планових органів і статистичних управлінь; забезпечується багаторазове використання даних при одноразовому вводі.
Вся работа доступна по Ссылке
