5714

     

      О.А.Мальцева визначає художній портрет «як один із засобів створення образу персонажу, що полягає в описі його зовнішності та включає психологічну характеристику окремих частин зовнішності – риси обличчя, міміки, фігури, поз, жестів, рухів, одягу» [67, с. 5].

      Цей фактор вводить термін – «дескриптивний ланцюг», під котрим розуміється неперервний описовий ланцюг, обсягом в одне речення та більше. Безперервність – основна структурна властивість дескриптивного ланцюга. Змістовна сторона, семантичний стрижень дескриптивного ланцюга – антропоцентричність. Але однієї цієї ознаки недостатньо, інакше межі понять «дескриптивний ланцюг» та «портретний опис» будуть різними.

      Ланцюг слів стає дескриптивним, згідно О.А.Мальцевої, в тому випадку, «коли в ньому є одна або більше характерних подробиць зовнішності образу персонажа» [67, с. 6]. З введенням поняття «дескриптивний ланцюг» портретний опис можна трактувати у вузькому та широкому смислі.

      «Портретний опис у вузькому смислі – це дескриптивний ланцюг, в мовному вираженні безперервний описовий ланцюг, об’ємом у одне речення чи більше» [63, с. 5].

      Портретний опис у широкому смислі – це вся сукупність дескриптивних ланцюгів, що відносяться до опису якого-небудь персонажу.

      О.А.Мальцева відокремлює компактний та розосереджений портретний опис. Компактний портретний опис – одиничний портретний опис: одного разу описавши зовнішність свого персонажу, письменник може не звертатися до неї протягом деякого часу. Обсяг компактного портретного опису частіш за все розгорнутий і докладний опис. «Компактний портретний опис представлений особи оповідача, зацікавленого характерністю виду портретованого представника якої-небудь соціальної спільноти» [63, с. 248].

      Розосереджений портретний опис уявляє собою неодноразове періодичне звернення до зовнішності персонажа у ході оповідання. Наявність опису, розосередженого в тексті, свідчить про еволюцію образу.

      «Виділяється також портрет психологічний, де переважають риси зовнішності, що свідчать про властивості характеру та внутрішнього світу» [64, с. 303]. У словнику літературознавчих термінів Л.І. Тимофєєва надається таке визначення психологічного портрету: «психологічний портрет – це більш докладний портрет, який включає опис костюму, манери поведінки, тобто характеризує приналежність персонажа до певної соціального середовища» [81].

      В залежності від мети дослідження та аналізованого матеріалу розрізняють різні типи портрету. І.А.Бикова, дотримуючись синтаксичного підходу, розрізняє два структурних типи портрету: концентрований та неконцентрований.

      Концентрований портретний опис – це одинична портретна номінація, яка не може відтворюватись та доповнюватись у ході розвитку тексту. Сутність сконцентрованості полягає у не відтворюваності портретного опису впродовж текстового розгортання і його зосередженні в одному місці тексту.

      «Деконцентрований портретний опис – це неодноразово відтворювана у ході текстового розгортання портретна єдність, що створює портретний ланцюг, ланки якого мають різноманітний ступінь віддаленості один від одного, … ідентифікація персонажу основана на повторюванні в ланках портретного ланцюга» [31, с. 44]. За основу класифікації дослідниця обирає локалізацію портретного опису в художньому тексті. Деконцентрованість розуміється авторкою як неодноразове відтворення портретної єдності, яка розгортається протягом твору.

      Серед одиничних, здвоєних і групових портретних типів дослідниця визначає сконцентровані та деконцентровані різновиди. Строєні різновиди використовуються тільки у сконцентрованому вигляді. У деконцентрованих описах виділяються три способи зв'язку ланок: номінативний, лейтмотивний і змішаний. Основою номінативного способу є повтор найменування персонажа, засобом реалізації лейтмотивного способу зв'язку є повтор назв зовнішніх рис дійових осіб або деталей. При змішаному способі номінативні й лейтмотивні повтори надаються у портретному описі одночасно.

      Сконцентрованість/деконцентрованість портретних єдностей безпосередньо пов'язана з поняттям статичності/динамічності. Основою статичних портретних різновидів є їх непоширюваність у ході текстового розгортання. Динамічні портретні типи створюються за принципом розкладання портретної єдності на окремі описові епізоди. Проте не тільки сконцентрованість/деконцентрованість визначає статичний/динамічний характер портретних описів. Сконцентровані портретні єдності можуть являти собою динамічний контекст, а портретні ланцюжки мати статичний потенціал. Динамічність через непряму вказівку на перебіг часових відрізків може бути представлена в одиничних сконцентрованих різновидах.

      Вся работа доступна по Ссылке