Стилістичні засоби в аспекті перекладу

     

      Проблема адекватного перекладу досить часто виникає при перекладі художнього тексту. Головним для перекладача художньої прози в стилістичному плані є відтворити індивідуальний «почерк» автора, передати його голос засобами іншої мови. Тому при перекладі виникає питання: чи потрібно передавати стилістичну своєрідність тексту та якщо так, то якими засобами.

      Будь-які стилістичні засоби експресивні, оскільки мають емоційну або оцінювальну дію. Нерідко навіть нейтральні в стилістичному відношенні мовні засоби можуть набувати експресивного значення. Перекладач має враховувати і стилістичний і експресивний бік оригіналу. Аналізуючи стилістичну і експресивну характеристику окремих ланцюгів мовної тканини та співвідносячи їх з загальним ідейно-художнім задумом автора, він встановлює експресивно-стилістичну тональність оригіналу.

      Звісно, навіть кваліфікований перекладач не завжди може знати стилістичну характеристику слова, що визначається його приналежністю до функціонально-стилістичного прошарку лексики. Ці труднощі модна подолати за допомогою тлумачних або паралельних словників. Як відомо, слова нейтрального в стилістичному відношенні прошарку (біля 90% лексики) зазвичай не мають ніяких позначок. Слова, що знаходяться «нижче» або «вище» цього прошарку забезпечені стилістичними позначками. На жаль, різноманітні словники нерідко по-різному кваліфікують одні й ті ж самі слова.

      Але визначити стилістичну приналежність слова – це лише половина справи. Важливо знайти в українській мові слово, що відповідає не лише смислу, але й стилю. Дуже часто в українській мові немає повної стилістичної відповідності, периферійної англійському слову. Навіть коли паралельний словник дає український відповідник, що належить до тієї чи іншої відповідності, нерідко ця відповідність не може бути використана через неадекватність експресивного значення.

      Звісно, лексичний матеріал важлива, але не завжди найважливіша характеристика перекладу. Характер перекладу визначається всією сукупністю засобів з їх відношенням до виражаючого змісту, для ідейно- художнього задуму автора.

      Причини лексичних та граматичних трансформацій при перекладі портретних характеристик з англійської мови на українську кореняться в національних особливостях обох мов. Їх стилістичні системи також мають свій національний характер. Стилістичні прийоми різних мов в основному одні й ті ж самі, однак функціонування в мові різне. Одні й ті ж самі прийоми мають різний ступінь використання, виконують різні функції та мають різну питому вагу у стилістичній системі кожної мови, чим і пояснюється необхідність трансформацій. Стилістичні заміни також можливі й необхідні, як заміни граматичні й лексичні.

      При здійсненні лексичних і граматичних трансформацій перекладач керується принципом передачі лексичного або граматичного значення слова або форми. При передачі стилістичного значення перекладач повинен керуватися тим самим принципом – відтворювати в перекладі такий же ефект, тобто викликати у читача аналогічну реакцію, хоча часто йому доводиться досягати цього, прибігаючи цілком до інших засобів. Портретний опис може бути переданий різними стилістичними прийомами, але їх функція має бути передана адекватно. Перекладач не повинен намагатись зберегти тий самий прийом, але повинен обов’язково відтворити його функцію в контексті.

      Вся работа доступна по Ссылке