Поняття та сутність маніпулювання
Формуваннягромадськоїдумки - складний тривалий процес, що може відбуватися двома шляхами: стихійно та цілеспрямовано, як вже було за-значено вище. Якщо стихійне формування громадської думки відбувається шляхом потрапляння до її уваги різноманітної інформації без спеціального попереднього її відбору, то цілеспрямоване характеризується транслюванням спеціально відібраної, попередньо відсортованої або навіть створеної з метою впливу інформації. Одним із найбільш характерних для засобів таємного впливу на громадську думку є маніпуляція.
Розглянемо детальніше, що розуміється під поняттям маніпуляції. Слово «маніпулювання» чи «маніпуляція» походить від латинського слова manipulare, у своєму первісному змісті маєпозитивнезначення: «керувати», «керувати зі знанням справи», «допомагати» і т.п.[7,С.1].
УроботіС.Г.Кари-Мурзи «Маніпуляція свідомістю» [23,С.10] за-значено, що термін «маніпуляції»єметафорою і вживається в переносному значенні. Спритність рук у поводженні з речами перенесена в цій метафорі на спритне керування людьми (і, звичайно, уже не руками а спеціальними «ма-ніпуляторами»). Слідвідзначити, що із самого початку це поняття обмежує набір способів керування,щорозумієтьсяякманіпуляція, - ним позначається тільки керування зі спритністю і навіть приховане керування.Метафора ма-ніпуляції складалася поступово. Психологи вважають, що важливим етапом у її розвитку було позначення цим словом фокусників, що працюють без скла-дних пристосувань, руками («фокусник-маніпулятор»). Мистецтво цих арти-стів, що дотримуютьсядевізу «спритність рук і ніякого шахрайства», засно-ване на властивостях людського сприйняття й уваги - на знанні психології людини. Своїх ефектів фокусник-маніпулятор домагається, використовуючи психологічні стереотипи глядачів, відволікаючи, переміщаючи і концентру-ючи їхню увагу, діючи на уяву - створюючи ілюзії сприйняття.
Саме коли всі ці принципи увійшли в технологію керування поводжен-ням людей, виникла метафора маніпуляції в її сучасному змісті - як програ-мування думок і устремлінь мас, їхніх настроїв і навіть психічного стану з метою забезпечити таке їхнє поводження, яке потрібно тим, хто володіє засо-бами маніпуляції. У словниках європейських мов це слово тлумачиться як дія, спрямована на об'єкти з певними намірами, цілями. Звідси пішло і сучас-не переносне значення слова - спритне поводження з людьми як зоб'єктами, речами.
Оксфордський словник англійської мови трактує маніпуляцію як «акт впливу на людей чи спритне управління ними, зі зневажливим підтекстом, приховане управління чи обробка»[23,С.10].
У сучасній літературі під маніпуляцією, маніпулюванням, розуміється мистецтво керувати поводженням за допомогою цілеспрямованого впливу на суспільну свідомість і інстинкти людини[7,С.1].
Існує два теоретичні підходи стосовно розуміння значення феномену маніпулювання для суспільства. Згідно з першим з них, маніпулювання розуміється як благо, адже, в принципі, людина - це велика дитина, і маніпуляція її свідомістю (звісно,заради її блага) розумним керманичем - не лише допустимий, але й бажаний, прогресивний засіб. Маніпулю-вання- величезний крок у розвитку людства, адже воно заступає фізич-не насильство.
Вся работа доступна по Ссылке