Проблема відображення у фразеологічній одиниці мовної картини світу

     

      Картина світу розкриває специфіку людини, її буття, складні стосунки зі світом і визначає сутність людського існування. З метою оптимізації орієнтації у зовнішньому світі людина створила цілий ряд найрізноманітніших символічних структур – мову, міфологію, релігію, науку, мистецтво, які регулюють її поведінку. І за допомогою цих опосередкованих символічних структур людина формує для себе картину світу як основу життєдіяльності. Світова наука детально опрацювала поняття „ картини світу ”. В останні роки категорія мовної картини світу зробила вражаючу кар’єру. Але при цьому слід зазначити, що її початки є досить віддалені у часі, оскільки сягають ще дев’ятнадцятого століття і стосуються роздумів щодо ролі мови у відтворенні й упорядкуванні дійсності. Сьогодні цим питанням займаються лінгвісти багатьох країн світу: американські Лакоф, Філмор, Лангакер; французькі Рост’є, Клейбер. Серед слов’янських найсильнішою є Люблінська школа, представниками якої є Р. Токарський, Є. Бартмінський, А. Пайдзінська, Т. Радзієвська та ін. В Україні деякими аспектами мовної картини світу займаються Ж. Соколовська, Т. Жаботинська, Ф. Бацевич та інші.

      Поняття картини світу знаходиться на стику об’єктивного значення і суб’єктивного оцінювання навколишнього світу. Виходячи з цього, картину світу визначають як суб’єктивний образ об’єктивного світу.

      Згідно з теорією Р. Гжегорчикової, мовна картина світу має такі складові частини: - по-перше, це граматичні властивості, що відбивають умови життя носіїв мови і впливають, у свою чергу, на спосіб бачення світу людей, які розмовляють цією мовою. Граматичні властивості, будучи відбиттям певного бачення світу, мають історичний характер, оскільки можуть стосуватися історії, а не сучасного стану;

      - по-друге, безсумнівно, найважливішими є лексичні явища. Система значень лексем та пов’язана з нею типова сполучуваність складають характерний для даної мови спосіб визначення явищ. Як показують дослідження семантичних полів у порівняльному аспекті, один і той самий фрагмент дійсності в окремих мовах буває по-різному поділений між лексемами.

      Словотвірні властивості лексем, що розкривають певний спосіб витлумачення явищ носіями мови, - важлива ознака мовної картини світу.

      - дуже важливою частиною мовної картини світу є семантичні конотації, що пов’язуються мовцями з названими явищами. Це оцінки, емоції, які асоціюються з денотатами назв, зафіксовані у певних мовних фактах.

      Вся работа доступна по Ссылке