Програма емпіричного дослідження мотиваційно-смислової сфери та самовідношення жінок – працівниць комерційного сексу

     

      Етапи дослідження

      Дослідження проводилось у три етапи: на першому етапі (2010-2011 рр.) – вивчалась науково-методична й практична література, визначались цілі, об’єкт дослідження, окреслювався його предмет, концептуальні підходи щодо його емпіричного вивчення. На другому етапі (2011-2012 р.р.) проводилось основне емпіричне дослідження, метою якого було зібрання емпіричного матеріалу та кількісна та якісна обробка його результатів.

      На третьому етапі (вересень 2012 р. - квітень 2012р.) виконано текстову роботу, оформлено результати дослідження у вигляді дипломної роботи. Процедура дослідження

      Емпіричне дослідження проводилось з грудня 2011 року по березень 2012 року у вигляді відповіді на запитання обраних методик індивідуально з кожною дослідженою. Опитуванню передувала настановна бесіда, у якій були відзначені цілі дослідження, порядок відповідей на запитання методик, було поінформовано про конфіденційність дослідження.

      Для психодіагностичного обстеження було використано п`ять наступних методик. Методика 1. Тест-опитувальник самовідношення (В. В. Столін, С. Р. Пантелєєв) [60] Тест-опитувальник самовідношення (ТОС) побудований відповідно до розробленої В. В. Століним ієрархічної моделі структури самовідношення. Дана версія опитувальника дозволяє виявити три рівня самовідношення, що відрізняються по ступіні узагальненості: 1) глобальне самовідношення;

      2) самовідношення, диференційоване по самоповазі, аутсимпатії, самоцікавості і очікуванню ставлення до себе;

      3) рівень конкретних дій (готовності до них) у відношенні до свого "Я".

      В якості вихідного приймається відмінність змісту "Я" (знання або уявлення про себе, у тому числі і у формі оцінки вираженості тих чи інших особливостей) і самовідношення. В ході життя людина пізнає себе і накопичує про себе знання, ці знання складають змістовну частину його уявлень про себе. Однак знання про себе йому небайдужі: те, що у них розкривається виявляється об'єктом його емоцій, оцінок, стає предметом його більш-менш сталого самовідношення.

      Опитувальник включає наступні шкали:

      Шкала S - вимірює інтегральне почуття "за" або "проти" власного "Я" досліджуваного.

      Шкала I - самоповага.

      Шкала II-аутосимпатия.

      Шкала III - очікуване відношення від інших.

      Шкала IV - самоцікавість.

      Опитувальник містить також сім шкал спрямованих на вимірювання вираженості установки на ті або інші внутрішні дії на адресу "Я" досліджуваного.

      Шкала 1 - самовпевненість.

      Шкала 2 - відношення інших.

      Шкала 3 - самоприйняття.

      Шкала 4 - самокерівництво, самопослідовність.

      Шкала 5 - самозвинувачення.

      Шкала 6 - самоцікавість.

      Шкала 7 - саморозуміння.

      Глобальне самовідношення - внутрішньо недиференційоване почуття "за" і "проти" самого себе.

      Самоповага - шкала з 15 пунктів, що об'єднали твердження, діяльності, "внутрішньої послідовності", "саморозуміння", "самовпевненість". Мова йде про ті аспекти самовідношення, які емоційно і змістовно об'єднують віру в свої сили, здібності, енергію, самостійність, оцінку своїх можливостей, контролювати власне життя і бути само послідовним; розуміння самого себе.

      Аутосимпатия - шкала з 16 пунктів, що об'єднує пункти, в яких відображається дружність-ворожість до власного "Я". В шкалу увійшли пункти, що стосуються "самоприйняття", "самозвинувачення". У змістовному плані шкала на позитивному полюсі об'єднує схвалення себе в цілому і в істотних деталях, довіру до себе і позитивну самооцінку, а на негативному полюсі, - бачення в собі переважно недоліків, низьку самооцінку, готовність до самозвинувачення. Пункти свідчать про такі емоційні реакцій на себе, як роздратування, презирство, знущання, винесення самовироків.

      Вся работа доступна по Ссылке