ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПІДЛІТКІВ

     

      Сучасні підлітки стали прагматичнішими, для них різко зросла значущість матеріальних цінностей, а для різних категорій важких підлітків - делінквентних, неуспішних, з аддіктівною поведінкою - характерна відсутність життєвих цілей, збіднення, звуження і деформація перспективи. Відомо, що цінності підліткового соціуму можуть бути негативіськіми і виражатися в запереченні соціально схвалюваних дорослими норм, зокрема у сфері здоров'я. В зв'язку з цим очевидно, що для нормальної соціалізації і формування здорового способу життя у підлітків повинні бути сформовані такі ідеали, цінності і життєві цілі, які сприяли б позитивному розвитку особистості.

      Природно, що в перехідному віці, коли відбуваються істотні зміни в зовнішності підлітків, практично всіх їх хвилюють проблеми привабливості і відповідності моді в одязі, значущість чинника зовнішності, причому переживання із цього приводу стали у сучасних молодих людей гострішими (вплив засобів масової інформації, що надають якісь «зразки»).

      Демонстративна поведінка (розбещеність, упертість, грубість і ін.), що нерідко практикується підлітками, або галасливий одяг основною своєю метою мають більш менш усвідомлене бажання привернути до себе увагу тих, що оточують, і в перші моменти знайомства це може спрацювати. Але успішність довготривалих відносин і взаємодії людей один з одним визначаються не зовнішніми даними і не ярликами на одязі, а особовими якостями. На жаль, дорослі не тільки не намагаються витісняти гіпертрофовані орієнтації підлітків на зовнішні дані, але нерідко своїми критичними зауваженнями і піддражнюванням з приводу тих або інших особливостей фізичної зовнішності дітей підсилюють у останніх відчуття власної неповноцінності. Це, у свою чергу, виявляється в замкнутості, нетовариськості, зниженому настрої, а деколи і в депресії і агресивній поведінці. [17]

      Психотравмуючі вислови допускають не тільки батьки, але і шкільні лікарі, педагоги, особливо вчителі фізкультури, тренери, хореографи. І оскільки переваги в групах однолітків красивіших, фізично привабливих починають виявлятися приблизно з чотирилітнього віку, формувати орієнтацію важливіші, ніж зовнішність, цінності необхідно своєчасно, задовго до початку статевого дозрівання. Тим більше що фізична привабливість не тільки не забезпечує стабільного успіху і гармонійності в довготривалих відносинах, але може бути навіть свого роду чинником ризику, оскільки красиві люди звикли всім подобатися і частіше стають об'єктами уваги і спроб зав'язування знайомств з боку інших людей.

      Вся работа доступна по Ссылке