Синтетичний та аналітичний облік витрат на оплату праці
Облік заробітної плати повинен вестись як і аналітичний, так і синтетичний, тобто по кожному працівнику зокрема, і узагальнено. Тому і облікові регістри за змістом записаної в них інформації поділяються на регістри аналітичного та синтетичного обліку. До регістрів аналітичного обліку заробітної плати відносяться розрахункові, платіжні, розрахунково-платіжні відомості, їх форма затверджена Наказом Міністерства Статистики України від 22.05.96 № 144. Сюди ж відносяться особливий рахунок працівника та інші документи. Всі первинні документи по обліку виробітку і заробітної плати підрозділи і служби в установлені строки здають в бухгалтерію для їх перевірки і обробки.
Відпрацьовані документи групують за табельними номерами працівників і використовують для складання розрахунково-платіжних відомостей (ф.№ П-49). Ці відомості є основним обліковим документом, що використовується для оформлення розрахунків з робітниками та службовцями. Вони містять дані про всі нарахування за видами оплат, утримання із заробітної плати і суми, що підлягають видачі на руки.
Основою для складання розрахунково-платіжних відомостей виступають: табель використання робочого часу, накопичувальні картки бухгалтерії (для працівників-відрядників), справки-довідки бухгалтерії, розрахункові відомості за минулий місяць, рішення судових органів, заяви працівників на різні види перерахувань, платіжні відомості і інші. МПП „Симплекс” використовує розрахунково-платіжні відомості і платіжні відомості.
На платіжних відомостях повинен бути дозвільний надпис про видачу грошових коштів, підпис керівника підприємства і головного бухгалтера, з вказуванням суми і строку виплати (як правило, на протязі 3 днів, включаючи день отримання грошей у банку).
На МПП „Симплекс” виплачує заробітну плату тільки касир. По закінченню трьох днів, встановлених для виплати заробітної плати, касир перевіряє в платіжній відомості підписи про отримання і підраховує суму виданої заробітної плати, а проти прізвищ осіб, які своєчасно не отримали заробітну плату, в графі “Розписка про отримання” ставить штамп або пише від руки “Депоновано”. Платіжна відомість закривається двома сумами: видано готівкою і депоновано. Депоновані суми касир записує у реєстр невиданої заробітної плати (ф.№ П-11). Після цього платіжні відомості і реєстр невиданої заробітної плати касир здає бухгалтеру для перевірки і виписки видаткового касового ордера. Видатковий касовий ордер реєструється в касовій книзі [38; с.361364].
Суму депонованої заробітної плати касир вносить в банк для зарахування на поточний рахунок підприємства. При цьому в об'яві на внесення готівкою вказується “Депоновані суми”.
Це необхідно для того, щоб банк взяв ці суми на окремий рахунок і видав підприємству за першою вимогою. В подальшому кожна виплата депонованої заробітної плати проводиться за реєстром невиданої заробітної плати і оформляється видатковим касовим ордером. Депоновану заробітну плату підприємства зберігають у банку протягом 3 років, після чого вона підлягає перерахуванню в бюджет не пізніше 10 числа наступного місяця. За несвоєчасне перерахування у бюджет, вказаних депонованих сум, стягується пеня у розмірі 0,3% від сум заборгованості за кожний день прострочення.
На основі розрахунково-платіжних відомостей або інших документів, що їх заміняють, складають розрубні таблиці, які містять дані про склад фонду заробітної плати за групами і категоріями персоналу і видам оплат за звітний період.
