Нормативне регулювання обліку фінансових результатів

     

      Визначення фінансових результатів у нашій країні тривалий час підлягало суворому державному регламентуванню. Такий підхід відповідав вимогам, які ставилися тогочасною економікою, і був цілком виправданим, адже розвиток виробництва проводився за встановленими державними планами, для порівняння показників яких необхідна була цілковита ідентичність у встановленні результатів діяльності, а додаткова інформація була просто зайвою, адже по суті був один споживач інформації державні органи управління, яким підпорядковувалось керівництво підприємством.

      Але з розвитком ринкових економічних відносин виникає вже не один споживач інформації, а кілька, які розташовані на певній ієрархічній драбині. Споживачами інформації виступають: держава в особі податкової адміністрації та органів статистики, партнери підприємства, власники підприємства, управлінський персонал. Кожен з цих споживачів інформації має свої наміри щодо діяльності підприємства та її результатів, і ці наміри досить часто полярні. Щоб задовольнити потреби всіх споживачів, необхідно формувати кілька видів інформації про одні й ті ж явища з різним ступенем деталізації, а в окремих випадках із різним трактуванням змісту того чи іншого показника і цими показниками досить часто виступають фінансові результати діяльності підприємства. Нормативне регулювання обліку фінансових результатів визначається положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку 3 „Звіт про фінансові результати” [8], 15 „Доходи”[9], 16 „Витрати” [10], Законом України від 16.07.99р. №996-ХІV “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” (зі змінами і доповненнями) [2] та Планом рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99р. №291 [5].

      Державне регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні здійснюється з метою:

      1) створення єдиних правил ведення бухгалтерського обліку та управління фінансової звітності, які є обов’язковими для всіх підприємств та гарантують і захищають інтереси користувачів;

      2) удосконалення бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

      Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

      Порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в банках врегульовується Національним банком України відповідно до Закону та національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

      Порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності про виконання бюджетів установ встановлюється Державним казначейством України відповідно до законодавства.

      Вся работа доступна по Ссылке