Роль іміджу державного службовця для створення успішної кар’єри

     

      Як згадувалось раніше, імідж – це образ, візуальна привабливість особи. Деякі люди володіють ним від Бога. Але, як правило, багато хто завдяки мистецтву самопрезентації, чи самопредставленню. Образ це уявна картинка, що виникає у свідомості людини в результаті безпосередного чи опосередкованоо відображення дійсності. В образі відбито не тільки зовнішні, але й внутрішні характеристики відображених об’єктів, предметів, явищ. При цьому внутрішні характеристики, що безпосередньо не спостерігаються, приписуються об’єктам, виходячи з потреб самої людини і зі сформованих стереотипів зв’язків між зовнішнім і внтурішнім. Надалі образ виступає як регулятор поводження людини.

      Вдалий імідж це здатність вселяти навколишнім уявлення, що носій цього іміджу є втіленням у собі тих ідеальних якостей, що вони хотіли б мати, якби були на місці цієї людини. Поняття іміджу містить у собі тільки природні властивості особистості, але й спеціально попрацьовані: вони пов’язані як із зовнішнім виглядом, так із внутрішнім змістом людини, його психологічним типом, риси якого відповідають запитам часу і суспільства. Адже імідж керівника радянського часу не може бути взятий на озброєння керівниками періоду докорінних суспільних змін, які переживає Українська держава. Хоча, на жаль, амбівалентні структури свідомості радянського чиновника ретранслюються у свідомості теперішнього українського чиновника.

      Імідж містить у собі як мінімум три складові: зовнішній вигляд, психологічні властивості, соціальні задатки як відповідність часу і суспільства. Але представлені ці компоненти в зовнішніх характеристиках людини: у її поводжені, манері говорити, оформленні інтер’єрів будинку й офісу [62].

      ділити три групи якостей, володіння якими дає шанси вирішити проблему іміджу.

      У першу групу входять такі природні якості, як: комунікабельність, рефлексивність (здатність зрозуміти іншу людину), красномовність (здатність впливати словом). Ці якості можна позначити узагальненим поняттям уміння і бажання подобатись.

      У другу групу входять характеристики особистості як наслідки її утворення і виховання. До них відносяться психічне здоров’я, володіння набором людських технологій (міжособистісне спілкування, уміння паереборювати складні конфліктні ситуації). До третьої групи можна віднести те, що пов’язано з життєвим, професійним досвідом особистості. Особливо варто виділити інтуїцію. Ситуації спілкування. Самовпевненість і стандартність поводження найчастіше сприймають негативно. Тобто імідж - це результат вмілої орієнтації в конкретній ситуації, правильний вибір моделі своєї поведінки. Особистий імідж - це середовищне явище. Він виступає як людське визнання, як оцінюване відношення якоїсь групи людей. Не виключно, що те чи інше людське середовище може мати не найкращий смак, вихованість, ерудиційний професіоналізм. Звичайно, треба зважити на думку оточення, але не обманюватися нею, а тому треба постійно ставити перед собою високу планку в культурі, ерудиції і професіоналізмі. Прояв цих якостей завжди вражаюче діє на людину. Люди схильні скорятися найсильнішим.

      Взагалі в роботі керівника багато привабливих сторін: вона надає великих можливостей для розвитку особистості, надає людині гдність, є захоплюючою (у випадку творчого підходу). Керівник часто має вирішувати важкі задачі в умовах критичних ситуацій і невизначених перспектив.

      У минулому на посаду керівників намагалися підбирати людей з яскраво вираженими директорськими замашками, оскільки робітники були здебільшого покірною, малоосвіченою масою, і найкращим засобом впливу на них вважався примус [16].

      З розумінням того, що робітників потрібно не примушувати, а заохочувати, змінилися й вимоги до керівників.

      Саме тому щоб досягти успіхів у кар’єрі та створити позитивний імідж, сучасний керівник повинен виступати в декількох іпостасях.

      По-перше, це керівник, обраний владою, що управляє великим колективом людей. По-друге, це лідер, спроможний вести за собою підпорядкованих йому людей, використовуючи свій авторитет, високий професіоналізм, позитивні емоції.

      По-третє, це дипломат, що встановлює контакти з партнерами і владою, що успішно переборює внутрішні і зовнішні конфлікти.

      По-четверте, це новатор, що розуміє роль науки в сучасних умовах, що вміє оцінити і без зволікання впровадити у виробництво той чи інший винахід або раціоналізаторську пропозицію.

      По-пяте, це просто людина, що володіє високими знаннями і вмінням, рівнем культури, чесністю, рішучістю характеру і у той же час розважливістю, спроможна бути у всіх відношеннях зразком для оточення [20].

      Вся работа доступна по Ссылке