Взаємозв’язок спеціальної витривалості і технічної підготовленості біатлоністів

     

      Взаємозв’язок спеціальної витривалості і технічної підготовленості є провідним чинником спортивного вдосконалення біатлоністів. Рівень спеціальної фізичної підготовленості спортсмена визначається з урахуванням ступеня розвитку фізичних якостей та їх оцінювання, освоєння прогресивної техніки.

      П. Ф. Лесгафт, який заклав основи сучасного фізичного виховання, відзначав: «Кожен здійснюваний нами рух супроводжується відомими відчуттями (м’язовими відчуттями, що залежать від скорочення діяльного м’яза), цими відчуттями ми й керуємося за всякої нашої фізичної роботи... Відповідно до цього слід навчитися аналізувати і порівнювати рухи, намагаючись пристосувати їх до такої активної діяльності, в якій найбільша робота виконувалася б за найменших затрат праці, що можливо також і під час абстрактних розумових занять».

      Отримати відомості про фізичні якості й окремо про техніку рухів неможливо (В. М. Зациорский, 1980). Під час вимірювання будь-якої фізичної якості незмінно впливає техніка виконання вправи або тесту, яка впливає на результат, а, отже, і на якість, що оцінюється.

      Окремі провідні елементи техніки відображають і розвиток спеціальної витривалості. Спортивний результат в основному визначається рівнем розвитку фізичних якостей та ступенем їх реалізації через технічну майстерність (Л. П. Матвеев, 2000).

      Пересування на лижах з вантажем, яким є зброя біатлоніста, має свої особливості і відмінності в техніці виконання рухів під час порівняння з пересуванням без зброї. Про вплив бойового спорядження на структуру рухів у біатлоністів указують В. В. Ермаков, Б. И. Сергеев (1980) та ін. Вони показали, що стабільність техніки і швидкості пересування досягається за рахунок пристосувальних змін у динаміці опорних реакцій. За рахунок більш потужного відштовхування руками у другій фазі ковзання поперемінним двокроковим ходом досягається зменшення тиску на лижу, що сприяє меншому зниженню швидкості пересування.

      Дослідники виявили відмінності у часових і просторових параметрах техніки пересування на лижах без зброї і зі зброєю. Проте не було досліджено питання взаємозв’язку технічної і фізичної підготовленості, незважаючи на те, що розвиток фізичних якостей, зокрема головної – спеціальної витривалості, пов’язаний із технічною підготовленістю, яка проявляється на відповідній базі фізичної підготовленості біатлоніста. У свою чергу, технічна підготовленість істотно впливає на рівень спеціальної підготовленості. Взаємозв’язок технічної підготовленості з розвитком фізичних якостей заснований на тому, що, маючи свої специфічні особливості, вони зумовлені функціями одного і того самого нервово-м’язового апарату.

      У доступній спеціальній літературі досліджень впливу фізичної підготовленості на техніку рухів за вільного стилю пересування знайти не вдалося. Водночас можна стверджувати, що і ковзанярські способи пересування на лижах (як одночасні, так і поперемінні) мають відмінності у структурі рухів (зі зброєю та без зброї). Отже, і засоби, направлені на вдосконалення техніки рухів у біатлоністів, повинні мати свою специфіку, і не тільки копіювати структуру техніки, але й спрямовано впливати на системи організму, що забезпечують точність рухів і дозування м’язових зусиль спортсмена.

      Вся работа доступна по Ссылке